Лайка по відношенню до публічної особи – як захистити свою честь та гідність.

Наслідки використання нецензурної лайки. Дрібне хуліганство у відношенні до публічної особи. Вплив законного рішення про адміністративну відповідальність у справах про захист честі та гідності.

Обставини справи.
Позивач за позовом про захист честі та гідності до фізичної особи зазначив наступні обставини справи: просив визнати, що нецензурна лайка, висловлена ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 13 години в АДРЕСА_1 в кабінеті заступника голови Бахмацької районної ради на адресу заступника голови Бахмацької районної ради Бондаря Анатолія Петровича, є такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_2 на його користь 9389 гривень 25 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної приниженням його честі, гідності та ділової репутації, 2689 гривень 40 копійок в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору та 3000 гривень в рахунок повернення коштів по сплаті за надання правової допомоги.
В своїй заяві вказав, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 20.03.2019 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн.
Як встановив апеляційний суд, 21.12.2018 року близько 13 год. 00 хв. в м.Бахмач Чернігівської області по вул. Соборності, 42, в громадському місці, а саме, в кабінеті заступника голови районної ради ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вчинив з останнім сварку, в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство.
Більш детально дії ОСОБА_2 викладені на сторінці 3 вищезазначеної постанови, а саме: 21.12.2018 року до кабінету заступника голови Бахмацької районної ради увійшли депутати районної ради Сергієнко Д.В. та Брюховецький В.Б. з іншими особами, вони почали вимагати від ОСОБА_1 , щоб він написав заяву про звільнення, здійснювали на нього тиск, нецензурно виражались в його адресу, хватали за сорочку, за галстук. ОСОБА_2 допускав образливе чіпляння, виражався нецензурно, обмежував можливості ОСОБА_1 відповідати на телефонні дзвінки та зателефонувати самому, як стаціонарний, так і мобільний, а саме: ОСОБА_2 поклав руку на слухавку, стояв з правого боку від ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 знаходився з лівої сторони. Також вони порозкидали меблі та документи, які попіднімали після приїзду працівників поліції. Вказані дії чули громадяни, які знаходились у приймальні. Після даного випадку працівники райради були спантеличені та не могли працювати. Дійсною причиною таких дій, є бажання змінити місцеву владу.

Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941

Мотивація суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи вищевикладене, факт вчинення відповідачем дій, що принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача підтверджується постановою Чернігівського апеляційного суду, яка набрала законної сили, виходячи з положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України.
Як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 є депутатом Бахмацької районної ради.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», яка врегульовує питання щодо депутатської етики, депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися таких правил депутатської етики: керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано; керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності; не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів місцевих рад.

Згідно п. 6, абз 6 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду. Суди мають використовувати широкі можливості, що надає розгляд справи про захист гідності, честі та ділової репутації, для підвищення культури спілкування, з`ясовувати обставини поширенння недостовірної інформації і відповідно до ст. 211 ЦПК реагувати окремими ухвалами при встановленні фактів порушення закону.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що діями відповідача, зокрема висловлюванням в брутальній, принизливій та непристойній формі щодо позивача, які порушують його особисті немайнові права,позивачу було завдано моральну шкоду, яку останній оцінює в 9389 гривень 25 копійок.
При визначенні розміруморальної шкоди,виходячи зпринципу розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, що вказаний її розмір є адекватним тим моральним стражданням і переживанням, яких зазнав позивач у результаті дій відповідача, спрямованих на приниження честі, гідності та ділової репутації. При цьому суд також враховує, що ОСОБА_1 на час скоєння правопорушення ОСОБА_2 , був посадовою особою органу місцевого самоврядування, займав посаду заступника керівника голови районної ради та перебував на робочому місці. Події відбувалися в його службовому кабінеті в присутності інших осіб.
Посилання представник відповідача – адвоката Луєнко Ю.В. та те, що слова, які вживав ОСОБА_2 слід розцінювати як гостру критику з приводу службової діяльності позивача не заслуговує на увагу, оскільки критика та нецензурна лайка (ненормативна лексика) це різні речі: критика-розгляд якогось явища, предмета, особи; його аналіз та оцінка згідно з існуючими нормами, масштабами, цінностями, аналіз і оцінка когось чи чогось із метою виявлення та усунення вад, хиб; ненорматимвна лемксика (нецензурналексика)-неприпустима лексика, яка перебуває поза нормальним стилем спілкування.

В И Р І Ш И В: Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі і гідності та ділової репутації і стягнення моральної шкоди, заподіяної посяганням на гідність, честь та ділову репутацію задовольнити повністю.

Мотивація суду апеляційної інстанції.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення №728/143/19 вбачається, що потерпілим при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 визнаний ОСОБА_1 (а.с.2). В постанові Чернігівського апеляційного суду від 20.03.2019 також потерпілим зазначено ОСОБА_1 (а.с.6). Таким чином, в ході розгляду справи здобуто належні та допустимі докази того, що неправомірні дії ОСОБА_2 вчинені саме відносно позивача ОСОБА_1 . Посилання ОСОБА_2 на те, що нецензурні висловлювання вживав не тільки він, не звільняють його від відповідальності за його неправомірні дії, тим більше, що його вина в таких діях встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Мотивація суду касаційної інстанції.
У пунктах 4, 19, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією фізичних осіб розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду. Суди мають використовувати широкі можливості, що надає розгляд справи про захист гідності, честі та ділової репутації, для підвищення культури спілкування.
Нецензурні висловлювання включають неввічливі, непристойні, вульгарні та лайливі вислови.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 березня 2019 року у справі № 728/143/19 ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Цим судовим рішенням встановлено, що 21 грудня 2018 року близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_2 в громадському місці – в кабінеті заступника голови районної ради ОСОБА_1 у будівлі по АДРЕСА_1 вчинив з останнім сварку, в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство. Потерпілим у цій справі про вчине
Отже, висновок судів про те, що нецензурна лайка, висловлена ОСОБА_2 , була спрямована на адресу ОСОБА_1 є обґрунтованим.

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_2 – ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Коментар адвоката.
Судами було встановлений, що по відношенню до відповідача існує рішення суду що набрало законної сили і підтверджує факти поширення інформації стосовно позивача. Таким чином, суди трьох інстанцій застосували положення ст. ЦПК України, про обов’язковість врахування рішення суду що набрало законної сили. Як наслідок, суди без проблем задоволили і похідні вимоги – про моральну шкоду.
При необхідності захисту честі та гідності слід встановити характер інформації та особи відповідача, а саме аналіз на можливість притягнення до відповідальності таких осіб. Не вся інформація підлягає спростування, і не всі особи підлягають відповідальності. Власне для цього і потрібно залучати фахового адвоката, щоб провести попередню оцінку справи та доцільність подальшого судового супроводу.

Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *