Інформація в клопотанні – як захистити свою честь та гідність.

Характер інформації що міститься в клопотанні про продовження строку досудового розслідування та обвинувальному акті. Оскарження інформації поширеної в кримінальному проваджені.

Обставини справи.
Позивач за позовом про захист честі та гідності до старшого слідчого СУ ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції зазначив наступні обставини справи: У листопаді місяці 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який обґрунтовує тим, що старший слідчий СУ ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні К/П № 12017240000000197 всупереч очевидним фактам 27 жовтня 2017 року обізвав його членом громадської організації «Хмельниччина. Самооборона і контроль», стверджував, що він з ОСОБА_2 створив певні перешкоди в діяльності КРБП «Базис» та висловлював погрози обмеження прав, свобод та законних інтересів і своїми злочинними діями завдав колективному ремонтно-будівельному підприємству «Базис» значної майнової шкоди в розмірі 259542,63 грн., що не відповідало дійсності. Ці недостовірні відомості він розповсюдив в клопотанні про продовження строку досудового розслідування від 27 жовтня 2017 року. Так, згідно довідки №1462 від 01 листопада 2017 року, виданої громадською організацією «Хмельниччина. Самооборона і контроль» підтверджено недостовірність цих відомостей. Обвинувальним актом в кримінальному провадженні №42016241010000031, яке об`єднано з К/П № 12017240000000197, на сторінці 10 чітко встановлено, що колективному ремонтно-будівельному підприємству «Базис» матеріальної шкоди не завдано і обвинувальний акт власноручно підписаний старшим слідчим СУ ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції ОСОБА_3 Таким чином такі серйозні і шкідливі твердження старшого слідчого СУ ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_3 . призвели до порушення його честі та гідності, нанесли серйозну шкоду його діловій репутації і тому мають бути відшкодовані. Всі дії старшого слідчого СУ ГУНП у Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_3 були направлені на екзестенціальне визнання ним неіснуючої вини та утвердження психологічного імперативу в формі «ОСОБА_1 має відчувати себе винним», тобто мали закріпити в його свідомості відчуття вини, а в подальшому сформувати «комплекс вини». Таким чином старший слідчий СУ ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_3 добивався позбавлення його своєї ідентичності та морального духу і свободи волі, старалась узаконенням неправдивих відомостей знищити його індивідуальність і подавити свободолюбивий дух його як внутрішнього, так і зовнішнього світогляду, що привело в кінцевому випадку до маніпуляції свідомістю громадян України в яких через тотальну дискредитацію його, ОСОБА_1 в ЗМІ сформувалась в більшості соціуму думка про беззаперечну винність позивача в неіснуючому злочині.
У зв`язку з цим, просить стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу на користь ОСОБА_5 один мільярд гривень моральної шкоди завданої порушенням честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 шляхом внесення та розповсюдження недостовірних відомостей в офіційні документи старшим слідчим СУ ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції ОСОБА_3

Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941

Мотивація суду першої інстанції.
ГУНП в Хмельницькій області позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та вважає безпідставними виходячи з наступних підстав.
Клопотання про продовження строку досудового розслідування є процесуальним документом, яке складається відповідною службовою особою, на основі матеріалів, які відомі слідству на момент складення клопотання. Відповідно, у даному випадку, після надіслання слідчим запиту про членство у громадській організації «Хмельниччина. Самооборона і контроль» інформація про членство ОСОБА_1 підтверджена не була, а тому відомості в подальшому у процесуальних документах в досудовому слідстві та судовому розгляді не застосовувались.…

Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», а саме абзацом 3 п. 17 зазначено, що не може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій до суду, а також в процесуальних документі (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), якщо ця інформація була визначена підставою пред`явленого позову і стосувалась його предмета, була доказом справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку встановленому процесуальним законом. Також слід зазначити, що в абзаці 2 пункті 16 вказано, що суди повинні мати на увазі , що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.

Відповідно до статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Відповідно до частини другої статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Таким чином слід дійти висновку про те, що у порядку цивільного судочинства не може розглядатися спір про спростування інформації органу досудового розслідування про проведення процесуальних дій, їх хід та здобуті результати, оскільки такій інформації оцінка надається у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
….
у х в а л и в : У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області про стягнення моральної шкоди – відмовити.

Мотивація суду апеляційної інстанції.
Зміст клопотання не містить в собі вказівок на членство ОСОБА_2 у громадській організації в контексті, яке впливає на причетність його до кримінального правопорушення. Клопотання спрямоване на реалізацію слідчим повноважень щодо звернення до слідчого судді для продовження строку досудового розслідування на підставі ст. 40 КПК України.
Тому, зазначення у клопотанні інформації, яка міститься в реєстрі досудових розслідувань, не може визнаватись поширенням недостовірної інформації та підставою для захисту права на недоторканість ділової репутації.
Доказів протиправності складеного слідчим Лічняровським В.А. клопотання про продовження строку досудового розслідування позивачем не надано.
Не надано ОСОБА_2 також доказів спричинення йому душевних страждань, погіршення суспільної оцінки його ділових, професійних якостей, репутації при виконанні трудових, службових, громадських чи інших обов`язків внаслідок зазначення у клопотанні слідчого наведеної інформації про членство у громадській організації «Хмельниччина. Самооборона і контроль».
Отже, обов`язкові складові цивільно-правової відповідальності у деліктних правовідносинах позивачем не доведені, у зв`язку з чим підстав для відшкодування моральної шкоди немає.
З огляду на викладене, рішення суду про відмову в позові є правильним.

п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Мотивація суду касаційної інстанції.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , посилаючись на статі 23, 1174 ЦК України, як на підставу своїх позовних вимог, зазначав, що твердження, вказані в обвинувальному вироку принижують його честь та гідність, а також завдають шкоди його діловій репутації.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами заподіяння моральної шкоди внаслідок протиправних дій особою органу досудового слідства.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до частини першої статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Суди встановили, що інформація, з якою позивач пов`язує порушення свого особистого немайнового права міститься у клопотанні про продовження строку досудового розслідування – процесуальному документі, складеному в процесі досудового розслідування у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 189 КК України, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 04 вересня 2017 року в порядку статті 93 КПК України.
Згідно з частиною другою статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, у порядку цивільного судочинства не може розглядатися спір про спростування інформації органу досудового розслідування про проведення процесуальних дій, їх хід та здобуті результати, оскільки такій інформації оцінка надається у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Коментар адвоката.
Виходячи з тексту рішень судів, вбачається що стороною позивача було здійснено передчасне звернення до суду. Окрім того, важкість справи викликана, тим що воно стосується кримінального провадження і має окрему процедуру оскарження.
При необхідності захисту честі та гідності слід встановити характер інформації та особи відповідача, а саме аналіз на можливість притягнення до відповідальності таких осіб. Не вся інформація підлягає спростування, і не всі особи підлягають відповідальності. Власне для цього і потрібно залучати фахового адвоката, щоб провести попередню оцінку справи та доцільність подальшого судового супроводу.

Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *