Спірна інформації у зверненні про надання правової оцінки (експертного висновку – як захистити свою честь та гідність.

Наслідки надсилання спірної інформації до органів юстиції ? Чи можна притягнути до відповідальності за звернення про надання правової оцінки (експертного висновку) ?

Обставини справи.
13.03.2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 про захист честі та гідності та стягнення моральної шкоди, мотивуючи свій позов тим, що з 1990 року він є інвалідом 1 групи, яка встановлена МСЕК. Інвалідність отримана ним під час виконання обов’язків військової служби. 10.01.2007 року між ним та ОСОБА_4 був укладений шлюб. На час укладення шлюбу в 2007 році відповідач була обізнана про його хворобу. Останнім часом стосунки з ОСОБА_4 почали псуватися. Після з’ясування стосунків, ОСОБА_4 повідомила його, що вона має іншого чоловіка, з яким має на меті створити іншу сім’ю, а тому шлюб необхідно розірвати. Після даного повідомлення він отримав душевну травму, від якої не може відійти навіть зараз. 29.12.2017 року шлюб між ними було розірвано. В лютому 2018 року йому стало відомо, що ОСОБА_4 надіслала заяви до начальника Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України Тимченко Олега Володимировича, в яких висловлювала наступне «…. Мій колишній чоловік (ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1, інвалід 1-ої групи по зору, який знаходиться на постійному обліку в психоневрологічному диспансері (м. Полтава, вул. Зигіна, 3)».
«Крім цього, я як супруга, являюсь його опікуном, йому до пенсії донараховують за це частину, якщо я опікун, як я можу сама з собою підписувати договір».
«…. Крім цього, колишній чоловік багато років знаходиться на обліку у психоневрологічному диспансері і не здатний усвідомлювати значення своїх дій».
У вище наведених заявах є недостовірна інформація, яка принижує його честь та гідність та підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941

Мотивація суду першої інстанції.
Зі змісту заяв від 23.01.2017 року та 24.01.2017 року вбачається, що ОСОБА_4, направляючи звернення до начальника ГТУЮ в Полтавській області, реалізовувала свої права, передбачені Законом України «Про звернення громадян», а не розповсюджувала інформацію щодо позивача.
Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
Статтею 40 Конститтуції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до роз’яснень, які викладені у пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із скаргою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

У Х В А Л И В : В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недостовірною інформації, зобов»язання її спростувати та стягнення моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Мотивація суду апеляційної інстанції.
Положенням про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 F 1707/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 р. за F 759/19497, до повноважень управління серед іншого віднесено організацію роботи установ нотаріату, перевірку їх діяльності та вжиття заходів до її поліпшення, здійснення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, контроль дотримання нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства (підпункт 4.36 пункту 4).
З тексту звернень відповідача до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області вбачається, що вказана інформація була повідомлена нею не з метою посягання на честь та гідність позивача й доведення таких відомостей до інших осіб, а з метою перевірки діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_8, дотримання останньою Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо посвідчуваних правочинів, що входить до компетенції данного органу.…
п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 F адвоката ОСОБА_3 F залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 лютого 2019 року F залишити без змін.

Мотивація суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень – без змін.

Коментар адвоката.
Виходячи з тексту рішень судів, вбачається що стороною позивача не вірно обрано спосіб захисту. Власне, не можна, при чинному національному законодавстві, притягувати до відповідальності за відомості розміщені у зверненнях до державних органів та органів місцевого самоврядування.
При необхідності захисту честі та гідності слід встановити характер інформації та особи відповідача, а саме аналіз на можливість притягнення до відповідальності таких осіб. Не вся інформація підлягає спростування, і не всі особи підлягають відповідальності. Власне для цього і потрібно залучати фахового адвоката, щоб провести попередню оцінку справи та доцільність подальшого судового супроводу.

Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *