Перерахунок пенсії держслужбовця на пенсію за віком: чи зміниться показник середньої зарплати?

1. Про що була справа?

Ця справа стосується актуального питання для тисяч пенсіонерів, які раніше отримували пенсію за вислугу років як державні службовці (згідно із Законом № 3723-XII) і вирішили перейти на загальну пенсію за віком (згідно із Законом № 1058-IV). Ключова суперечка виникла через показник середньої заробітної плати в Україні, який застосовується при обчисленні пенсії. Позивачка вимагала застосувати показник за 2017, 2018 та 2019 роки, тоді як Пенсійний фонд залишив старий показник за 2014-2016 роки.

2. Правовий аналіз ситуації

У центрі правової дискусії перебуває конкуренція норм статтей 40 та 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Правова проблема полягає у кваліфікації дій органу Пенсійного фонду: чи є перехід з одного виду пенсії (держслужбовця) на інший (за віком) «новим призначенням», чи лише «переведенням». Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата за три роки, що передують року звернення. Однак ч. 3 ст. 45 того ж Закону вказує, що при переведенні з одного виду пенсії на інший використовується той самий показник, що був при попередньому призначенні.

Тривалий час судова практика базувалася на висновках, що пенсія держслужбовця та вікова пенсія регулюються різними законами, а тому перехід між ними є первинним призначенням за нормами Закону № 1058-IV. Проте сучасна правова доктрина, підтримана Верховним Судом, еволюціонувала. Суд дійшов висновку, що пенсія державного службовця за своєю суттю є різновидом пенсії за віком. Відтак, якщо особа вже отримувала виплати, досягнувши пенсійного віку, то зміна закону, за яким виплачується пенсія, вважається переведенням, що унеможливлює оновлення показника середньої заробітної плати.

Приклад із життя: Пенсіонер, який 10 років отримував пенсію як колишній працівник районної адміністрації, вирішує перейти на «звичайну» пенсію, сподіваючись, що її порахують за сучасними високими зарплатами в Україні. Проте Пенсійний фонд відмовляє, посилаючись на те, що він вже є пенсіонером за віком, просто раніше отримував спеціальну надбавку за статус держслужбовця.

2.1. Позовні вимоги (дослівно):

• визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017, 2018 та 2019 роки;
• зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017, 2018 та 2019 роки, починаючи з 01.05.2020.

3. Нормативно-правова база, використана судами

• Конституція України (статті 22, 46);
• Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (статті 9, 40, 45, Розділ XV);
• Закон України «Про державну службу» № 3723-XII (стаття 37);
• Кодекс адміністративного судочинства України (статті 139, 241-246, 317, 341, 350).

4. Результати розгляду справи в інстанціях

5. Ключові питання та позиція Верховного Суду

6. Фінансовий ефект для позивача

Незважаючи на первинний успіх у суді першої інстанції, кінцевий фінансовий ефект для позивачки виявився нульовим. Вищі судові інстанції відмовили у задоволенні позову, отже, сума пенсії залишилася без змін, а право на перерахунок із застосуванням вищого показника (7763,17 грн замість 3764,40 грн) не було підтверджено.

7. Витрати на правову допомогу

У рішенні першої інстанції суд стягнув на користь позивачки 1211,20 грн судового збору. Однак, оскільки апеляційний та касаційний суди скасували це рішення і відмовили в позові, ці витрати не були відшкодовані відповідачем. Питання про додаткове стягнення витрат на адвоката судами окремо не задовольнялося через програш справи позивачкою у фінальній інстанції.