Оподаткування азартних ігор: Верховний Суд роз’яснив нюанси повернення коштів гравцям та оскарження ППР

1. Про що була справа?

Справа № 380/21367/24 стосується спору між організатором азартних ігор та Головним управлінням ДПС у Львівській області. Податковий орган за результатами перевірки виніс податкові повідомлення-рішення (ППР), якими нарахував додаткові зобов’язання з податку на прибуток. Ключовий конфлікт виник навколо відображення у бухгалтерському та податковому обліку коштів, які були повернуті гравцям. Податківці вважали, що такі операції безпідставно зменшили фінансовий результат компанії, тоді як позивач наполягав на правомірності своїх дій відповідно до спеціального законодавства про азартні ігри.

2. Правова проблема та аналіз ситуації

Центральна правова проблема цього спору полягає у правильному співвідношенні норм Податкового кодексу України та Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Спір стосувався природи «ігрових замінників гривні» та операцій із «повернутими коштами» гравців. Податковий орган стверджував, що повернення коштів гравцям, які скасували участь у грі або згідно з правилами організатора, не повинно призводити до зміни фінансового результату для цілей оподаткування. Це питання торкається глибинних принципів бухгалтерського обліку, де кожна операція має бути підтверджена документально та відповідати економічній суті діяльності.

Юридична складність справи полягала у доведенні того, що онлайн-система організатора азартних ігор фіксує всі зміни балансу гравців, і повернення коштів є обов’язковою процедурою, передбаченою правилами. Судам необхідно було з’ясувати, чи є ці виплати витратами в розумінні національних стандартів бухгалтерського обліку, або ж вони лише відображають рух замінників гривні, що не впливає на кінцевий прибуток. Застосування статті 134 Податкового кодексу України в таких специфічних сферах, як гральний бізнес, вимагає чіткого розмежування між технічними операціями в онлайн-системі та реальними доходами/витратами підприємства.

Приклад із життя: Уявіть ситуацію, коли клієнт інтернет-казино вносить кошти на свій ігровий рахунок, але згодом вирішує не грати або гра скасовується через технічні умови. Організатор повертає ці кошти назад у «електронний кабінет» гравця. Податкова інспекція приходить із перевіркою та заявляє, що ці 100 гривень, які ви повернули гравцю, все одно вважаються вашим доходом, і ви повинні сплатити з них податок, хоча фактично прибутку ви не отримали. Саме правомірність такого підходу податківців і стала предметом розгляду Верховного Суду.

2.1. Перелік позовних вимог (дослівно)

• визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 20 травня 2024 року №13410/13-01-07-01;
• визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 20 травня 2024 року №13412/13-01-07-01.

3. Які джерела права використовували суди?

• Податковий кодекс України (зокрема, стаття 134 щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток);
• Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»;
• Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку;
• Правила організатора азартних ігор (затверджені компанією-позивачем);
• Кодекс адміністративного судочинства України (статті 341, 350 щодо меж касаційного перегляду).

4. Результати розгляду позовних вимог

5. Питання, які досліджував Верховний Суд

6. Чи був фінансовий ефект для позивача?

Фінансовий ефект для позивача у цій справі є значним і полягає у скасуванні двох податкових повідомлень-рішень. Хоча точна сума нарахувань у наданому фрагменті рішення не зацитована, задоволення позову дозволило компанії уникнути сплати незаконно нарахованих податкових зобов’язань, штрафних санкцій та пені. Також рішення підтвердило правильність моделі обліку компанії на майбутнє.

7. Витрати на правову допомогу

У тексті рішення зазначено, що суди попередніх інстанцій розглядали питання розподілу судових витрат. Верховний Суд залишив рішення без змін, що означає підтвердження права позивача на відшкодування понесених судових витрат (зокрема, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу) за рахунок бюджетних асигнувань ДПС пропорційно до задоволених вимог.