Оскарження вимоги ДФС про сплату боргу з ЄСВ: аналіз перемоги у Верховному Суді (справа № 821/917/18)

1. Про що була справа?

Адміністративна справа № 821/917/18 стосувалася спору між Приватним підприємством «С.П.О.Р.Т.» та Головним управлінням ДФС у Херсонській області. Предметом оскарження стала вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Податківці вважали, що підприємство заборгувало кошти, тоді як позивач наполягав на протиправності такого нарахування.

Справа пройшла три інстанції. Якщо суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік фіскальної служби, то Верховний Суд повністю змінив хід справи, скасувавши рішення нижчих судів та задовольнивши позовні вимоги підприємства у повному обсязі.

2. Правовий аналіз та суть проблеми

Основна правова проблема у цій справі полягає у правомірності нарахування недоїмки з єдиного внеску (ЄСВ) суб’єкту господарювання. Ключовим аспектом став аналіз положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI. Податковий орган, формуючи вимогу про сплату боргу, повинен чітко дотримуватися процедури встановлення факту несплати внеску та правильно визначати базу нарахування. Будь-які неточності у розрахунках або порушення форми вимоги роблять такий документ юридично нікчемним.

Юридичний конфлікт також торкався питання доказування. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, обов’язок доказування правомірності свого рішення покладається на контролюючий орган. Верховний Суд акцентував увагу на тому, що суди не мають права перебирати на себе функції податкової та самостійно “виправляти” недоліки актів індивідуальної дії. Якщо вимога була винесена без належних правових підстав, вона підлягає безумовному скасуванню.

Приклад із повсякденного життя: Уявіть, що ви отримуєте квитанцію від комунальної служби про борг за послуги, які ви або не споживали, або вже оплатили. Служба не надає розшифровки, звідки взялася ця сума, а просто вимагає гроші. Ви йдете до суду, але перші судді кажуть: “Ну, раз служба написала, то платіть”. І лише вищий суд зазначає: “Ні, поки служба не доведе кожну копійку документально — ви нічого не винні”. Ця справа — саме про захист від такого “бюрократичного тиску”.

2.1. Позовні вимоги (дослівно):

• визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 14 березня 2018 року №Ю-101-17.

3. Джерела права, використані судами

• Конституція України (ст. 19);
• Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України);
• Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI;
• Податковий кодекс України;
• Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску, затверджена наказом Мінфіну.

4. Результати розгляду за інстанціями

5. Питання та мотивування Верховного Суду

6. Фінансовий ефект справи

Фінансовий ефект для позивача полягає у повному скасуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки). Хоча конкретна сума у резолютивній частині касаційного суду вказана як скасування вимоги №Ю-101-17 (сума за текстом справи складала 2244,00 грн), стратегічне значення справи набагато вище — вона зупинила нарахування штрафів та пені на цей борг, які могли б значно перевищити основну суму.

7. Витрати на правову допомогу

Питання витрат на професійну правничу допомогу (адвоката) розглядалося в межах загального розподілу судових витрат. Оскільки Верховний Суд ухвалив нове рішення на користь позивача, судовий збір за подання позову та касаційної скарги підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача. Конкретна сума витрат на адвоката у резолютивній частині цієї постанови не деталізована, проте задоволення позову відкриває шлях до відшкодування витрат на представництво у повному обсязі.