Оскарження податкових повідомлень-рішень (ППР) та реальність господарських операцій: позиція Верховного Суду у справі № 560/1158/20

1. Про що була справа?

Справа стосувалася адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Західна будівельна інвестиційна група” до Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Предметом спору було скасування податкових повідомлень-рішень, винесених податковим органом за результатами перевірки. Податківці вважали, що господарські операції позивача з контрагентом ТОВ “Буд-Сервіс Груп” були фіктивними («нереальними»), оскільки контрагент нібито не мав достатніх ресурсів для виконання робіт, а його посадові особи фігурували у кримінальних провадженнях щодо незаконної діяльності.

2. Юридичний аналіз правової проблеми

Ключовою правовою проблемою у цій справі є підтвердження реальності здійснення господарських операцій як підстави для формування податкового кредиту та витрат. Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України та статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність повинна ґрунтуватися на первинних документах, які відображають фактичний рух активів. Судова практика виходить з того, що наявність лише формально правильних документів (накладних, актів) не є достатньою, якщо податковий орган доведе неможливість виконання операції силами контрагента або відсутність економічної мети.

Правовий конфлікт поглиблюється питанням преюдиції та оцінки доказів, отриманих у ході кримінальних проваджень. Суди мають встановити, чи безпосередньо впливає наявність кримінального провадження щодо директора контрагента на дійсність конкретної угоди. Важливо розрізняти загальні податкові претензії до контрагента та конкретні фактичні обставини взаємовідносин між сторонами. Суди попередніх інстанцій задовольнили позов, проте Верховний Суд вказав на недосконалість дослідження доказів, що призвело до скасування рішень та направлення справи на новий розгляд.

Приклад із повсякденного життя: Уявіть, що ви найняли бригаду для ремонту офісу, оплатили всі матеріали та роботи, маєте на руках всі чеки. Однак через рік податкова каже: «Ми перевірили вашого підрядника, у нього немає ліцензії і він фігурує у справі про відмивання грошей, тому ми вважаємо, що ремонту не було, і ви повинні сплатити штраф за незаконне зменшення податків». Саме таку ситуацію намагався оскаржити позивач у цій справі.

2.1. Перелік позовних вимог (дослівно):

• визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 30 грудня 2019 року №0010990501 та №0011000501.

3. Джерела права, використані судами

• Податковий кодекс України (ст. 44, ст. 198);
• Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (ст. 9);
• Кодекс адміністративного судочинства України (ст. 341, ст. 353);
• Принципи правової визначеності та індивідуальної відповідальності платника податків.

4. Результати розгляду справи за інстанціями

5. Питання та мотивування Верховного Суду

6. Фінансовий ефект справи

На даному етапі фінансовий ефект є проміжним. Позивач виграв у першій та апеляційній інстанціях, що дозволило тимчасово не сплачувати нараховані ДПС суми. Проте рішення Верховного Суду про направлення справи на новий розгляд означає, що спір продовжується, і кінцевий фінансовий результат (стягнення чи скасування боргу) буде залежати від нового рішення суду першої інстанції.

7. Витрати на правову допомогу

У справі було прийнято додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Позивач заявляв вимогу про компенсацію витрат на адвоката. Оскільки основні рішення у справі були скасовані Верховним Судом, питання компенсації витрат на правову допомогу також підлягає перегляду під час нового розгляду справи, з урахуванням остаточного результату спору.