Реальність господарських операцій: Верховний Суд підтвердив позицію податкової (Справа № 400/1462/20)

1. Про що була справа?

Адміністративна справа № 400/1462/20 розглядалася за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІСТРАЛЬ-ЮГ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області. Предметом спору було оскарження податкових повідомлень-рішень (ППР), якими підприємству було донараховано значні суми податкових зобов’язань з податку на прибуток та ПДВ, а також застосовано штрафні санкції. Підставою для донарахувань став висновок податкової про «нереальність» господарських операцій позивача з низкою контрагентів через відсутність у них достатніх матеріальних та трудових ресурсів для виконання поставок.

Справа пройшла всі судові інстанції. Суд першої інстанції став на бік платника податків, однак апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у позові. Верховний Суд підтримав позицію податкового органу та апеляції, залишивши касаційну скаргу підприємства без задоволення.

2. Юридичний аналіз: Доктрина реальності операцій

Ключовою правовою проблемою у цій справі є концепція «реальності господарських операцій». Податковий та бухгалтерський облік має ґрунтуватися лише на тих документах, які відображають фактичні зміни в майновому стані платника. Простої наявності договору, видаткової накладної чи податкової накладної недостатньо, якщо фізичний рух активів неможливий. Суди все частіше звертають увагу на наявність у постачальника «ресурсної бази»: складів, транспорту, персоналу. Якщо компанія продає тонни товару, але не має ані вантажівок, ані орендованих складів, ані найманих працівників, суд може визнати таку поставку фіктивною.

Верховний Суд у цій справі підтвердив жорсткий підхід: дефекти в товаросупровідних документах (ТТН) у сукупності з відсутністю ресурсів у контрагента є підставою для відмови у податковому кредиті. Це сигнал для бізнесу ретельніше перевіряти своїх партнерів.

Приклад із повсякденного життя: Уявіть, що ви замовили будівництво будинку у фірми “А”. Фірма “А” не має будівельників, кранів і бетономішалок, а за адресою її офісу — пусте поле. Ви підписуєте акт, що будинок збудовано, і платите гроші. Але податкова приходить і каже: “Фірма А фізично не могла збудувати цей дім, тому ми вважаємо, що ви просто перевели гроші в нікуди, щоб зменшити податки”. Ви показуєте папери, але вам кажуть: “Папери є, а будівельників не було”. Саме так працює доктрина реальності.

2.1. Позовні вимоги (дослівно)

• визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 00003700501 від 26 березня 2020 року;
• визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 00003720501 від 26 березня 2020 року.

3. Нормативно-правові акти, використані судами

• Податковий кодекс України (статті 44, 134, 138, 198, 200, 201);
• Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (статті 1, 9);
• Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ) (статті 77, 90, 341, 350).

4. Результати розгляду позовних вимог

5. Питання та мотивування Верховного Суду

6. Фінансовий ефект для позивача

Фінансовий ефект для позивача є негативним. Оскільки суди апеляційної та касаційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, податкові повідомлення-рішення залишилися в силі. Підприємство зобов’язане сплатити донараховані суми податків (ПДВ та податок на прибуток) та штрафні санкції, які загалом перевищують 20 мільйонів гривень.

7. Витрати на правову допомогу

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу), понесені позивачем, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.