1. Про що була справа?

Справа № 580/9300/23 ініційована за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу. Відповідачами виступили Черкаська міська рада та Комунальне підприємство «Дирекція парків» Черкаської міської ради, за участю третьої особи — ТОВ «Главшляхбуд». Суть спору полягала в оскарженні рішень органів місцевого самоврядування, що стосуються використання земель природно-заповідного фонду або паркових зон.

Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення, з якими не погодився позивач (прокуратура). Зокрема, суд апеляційної інстанції своїм рішенням фактично заблокував подальший розгляд справи або вирішив її не на користь екологічних інтересів держави. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу, виявив процесуальні порушення з боку апеляційного суду, скасував його постанову та направив справу на продовження розгляду, давши шанс прокуратурі відстояти інтереси громади.

2. Юридичний коментар до ситуації

Ключова правова проблема у цій справі стосується представництва інтересів держави прокурором у суді, коли уповноважений орган (у даному випадку — Державна екологічна інспекція) здійснює свої повноваження неналежним чином або не діє. Часто суди відмовляють прокурорам у позові або закривають провадження, посилаючись на те, що держоргану ніхто не заважав подати позов самостійно. Однак Верховний Суд у своїй практиці (і в цій справі зокрема) акцентує увагу на тому, що бездіяльність компетентного органу є достатньою підставою для втручання прокуратури задля захисту суспільного інтересу, особливо коли йдеться про збереження природного середовища. Суд апеляційної інстанції, ймовірно, передчасно припинив розгляд або неправильно застосував норми щодо повноважень сторін, що стало підставою для втручання касації.

У справі також піднімається питання дотримання процесуальних норм (ст. 353 КАС України). Якщо апеляційний суд допускає порушення процедури, яке перешкоджає доступу до правосуддя (наприклад, безпідставно повертає скаргу, закриває провадження або не досліджує докази), таке рішення підлягає безумовному скасуванню.

Приклад із повсякденного життя: Уявіть, що міська рада дозволила побудувати готель посеред міського парку. Державна екологічна інспекція, яка має це контролювати, «закриває очі» і не подає до суду. Тоді в інтересах громади позов подає прокурор. Якщо суд скаже прокурору: «Це не ваша справа, нехай інспекція подає», — парк буде забудовано. Саме тому важливо, щоб суди допускали такі позови до розгляду, як це підтвердив Верховний Суд у даному випадку.

3. Нормативно-правова база

При розгляді справи суди керувалися наступними актами:

• Конституція України (ст. 131-1 щодо функцій прокуратури).
• Закон України «Про прокуратуру» (ст. 23 — представництво інтересів держави в суді).
• Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України): ст. 53 (участь у справі прокурора), ст. 353 (підстави для скасування рішень і направлення на новий розгляд).
• Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».
• Земельний кодекс України.

4. Результати розгляду позовних вимог

5. Правова позиція Верховного Суду

6. Фінансовий ефект для позивача

Справа має немайновий характер (захист державних інтересів у сфері екології та землекористування), тому прямого стягнення коштів на користь позивача у цьому рішенні не відбулося. Метою позову є повернення земельних ділянок або скасування незаконних рішень ради, що має вартісну оцінку, але в рамках даної постанови вирішувалося процесуальне питання.

7. Витрати на правову допомогу

У постанові зазначено, що оскільки справа направляється на новий розгляд (продовження розгляду) до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат на цьому етапі не здійснюється. Остаточний розподіл витрат буде проведено за результатами вирішення спору по суті.