1. Про що була справа (правовий аналіз)
Судова справа № 320/5293/23 висвітлює ключову проблему ієрархії нормативно-правових актів та протиправності проведення податкових перевірок у період дії карантинного мораторію. Контролюючий орган (Головне управління ДПС у м. Києві) провів документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.СОЛЮШНС» та виніс податкові повідомлення-рішення, посилаючись на підзаконну Постанову КМУ № 89 від 03.02.2021 року, яка нібито скорочувала строки дії мораторію. Податковий орган звинуватив платника у заниженні податкових зобов’язань через операції з контрагентом ТОВ «НЕБО ІВЕНТС ЕДЖЕНСІ» щодо організації корпоративного заходу.
Основна правова колізія полягала в тому, що на момент перевірки пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлював пряму заборону (мораторій) на проведення таких заходів контролю. Верховний Суд підтвердив, що зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України, а підзаконна постанова Уряду не є елементом податкового законодавства. Проведення контрольного заходу за наявності чинного законодавчого мораторію позбавляє акт перевірки статусу допустимого доказу, що автоматично тягне за собою протиправність та скасування всіх винесених на його підставі рішень.
Правовий захист бізнесу від податкових донарахувань
Ваше підприємство зіткнулося з незаконною податковою перевіркою чи безпідставними донарахуваннями податків? Фіскальні органи ігнорують закони та презумпцію правомірності рішень платника? Не дозволяйте порушувати ваші права!
Адвокат зі Львова надасть кваліфіковану правову допомогу, забезпечить професійне представництво в судах та допоможе повністю скасувати неправомірні податкові повідомлення-рішення.
📞 Для отримання консультації телефонуйте: 050-370-09-41
📱 Актуальна судова практика та поради для захисту бізнесу у нашому Телеграм-каналі: t.me/ukrainepravo
Приклад із повсякденного життя:
Уявіть ситуацію, коли підприємство вирішує провести великий інноваційний форум або корпоративний захід для своїх клієнтів і укладає договір зі спеціалізованою івент-агенцією. Агенція організовує оренду залів, світлового обладнання, забезпечує кейтеринг, виступи артистів та виготовлення рекламної продукції, а компанія чесно оплачує всі послуги та відображає їх у бухгалтерському обліку. Згодом на підприємство приходить податковий інспектор із перевіркою та заявляє, що всі ці витрати є «нереальними», оскільки в івент-агенції у штаті рахується лише кілька осіб і немає власних вантажівок чи складів, повністю ігноруючи те, що для проведення заходу агенція законно винаймала третіх осіб та орендувала техніку.
Перелік позовних вимог:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.08.2021 № 00629810702, 20.08.2021 № 00629780702 та 20.08.2021 № 00629800702.
Які джерела права використовували суди?
- Конституція України — статті 6, 8, 19, 67, 75, 85, 92, 113, 116, 117;
- Податковий кодекс України — підпункти 19-1.1.1, 19-1.1, 20.1.4, 44.1, 44.2, 75.1.2, пункти 3.1, 4.1, 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення», статті 1, 2, 3, 20, 75, 77, 81, 82, 83, 85, 86, 134, 198, 200;
- Кодекс адміністративного судочинства України — статті 9, 14, 35, 44, 72, 74, 90, 121, 139, 143, 169, 242-246, 250, 255, 295, 296, 298, 299, 308, 309, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331, 341, 343, 345, 346, 349, 350, 353, 355, 356, 359;
- Бюджетний кодекс України — стаття 3;
- Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» — статті 1, 4, 9;
- Закон України «Про Кабінет Міністрів України» — статті 2, 20, 49;
- Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (включаючи зміни згідно із Законом № 909-IX);
- Постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок»;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів…».
Результати розгляду справи в судових інстанціях
| Позовні вимоги | Суд першої інстанції (КОАС) | Суд апеляційної інстанції (Шостий ААС) | Суд касаційної інстанції (Верховний Суд) |
|---|---|---|---|
| Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.08.2021 № 00629810702, № 00629780702 та № 00629800702 | Задовольнив позов повністю. | Задовольнив апеляційну скаргу ДПС частково: змінив рішення КОАС у мотивувальній частині, в решті залишив без змін. | Касаційну скаргу ГУ ДПС залишив без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін. |
Питання, які досліджував Верховний Суд та правове обґрунтування
| Які питання досліджував Верховний Суд? | Як Верховний Суд обґрунтував свою позицію? |
|---|---|
| Співвідношення юридичної сили норм Податкового кодексу України та Постанови КМУ № 89 щодо дії мораторію. | Верховний Суд зазначив, що зміна приписів та строків дії мораторію може здійснюватися виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України. Постанова КМУ № 89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України, тому не є складовою податкового законодавства. За наявності колізії застосуванню підлягають саме норми Податкового кодексу як акта вищої юридичної сили. |
| Чи необхідно суду досліджувати реальність операцій, якщо встановлено процедурну неправомірність проведення самої перевірки? | Суд наголосив, що невиконання вимог закону щодо підстав проведення перевірки робить її незаконною та позбавляє правових наслідків. Акт такої перевірки є недопустимим доказом, оскільки одержаний з порушенням закону. Протиправність призначення перевірки є самостійною та достатньою підставою для скасування ППР, тому досліджувати суть самих податкових правопорушень (реальність господарських операцій) немає потреби. |
Чи був фінансовий ефект (яку суму вдалося стягнути) позивачу?
Прямого стягнення коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.СОЛЮШНС» за суттю позову не відбувалося, оскільки вимоги мали немайновий характер. Проте фінансовий ефект є колосальним: компанії вдалося повністю нівелювати безпідставні грошові донарахування фіскалів. Зокрема, скасовано заниження ПДВ на суму 1 741 658 грн та 435 415 грн штрафних санкцій, заниження податку на прибуток на суму 1 394 107 грн, а також відновлено завищене податківцями від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 963 251 грн. Крім того, на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 26 840 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.
Чи було розглянуто питання витрат на правову допомогу (витрат на адвоката)?
У текстах рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій питання щодо конкретного розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу (витрат на адвоката) окремо не деталізувалося та сторонами до стягнення у фіксованих сумах у межах даних рішень не заявлялося. Суди здійснили розподіл виключно судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 26 840 грн 00 коп., який повністю присуджено до стягнення на користь підприємства з податкового органу у зв’язку з повним задоволенням позову.
Надійний юридичний захист бізнесу у судах
Податкова служба винесла протиправні податкові повідомлення-рішення? Намагається визнати ваші контрагентські договори фіктивними чи прийшла з перевіркою всупереч мораторію?
Адвокат зі Львова забезпечить комплексний захист вашого бізнесу, розробить бездоганну процесуальну стратегію та відстоїть ваші законні інтереси перед фіскальними органами у Шостому апеляційному адміністративному суді та Верховному Суді.
📞 Телефон для зв’язку та запису на консультацію: 050-370-09-41
📱 Офіційний Телеграм-канал адвоката: t.me/ukrainepravo
Залишити відповідь