Оскарження висновку Держаудитслужби: Верховний Суд скасував рішення нижчих інстанцій у справі № 620/6216/24

1. Про що була справа?

Адміністративна справа № 620/6216/24 виникла через спір між Комунальним некомерційним підприємством (КНП) «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Чернігівської обласної ради та Північним офісом Держаудитслужби. Аудитори провели моніторинг закупівлі та видали висновок, у якому зафіксували порушення законодавства про публічні закупівлі. Головною вимогою контролерів було розірвання вже укладеного договору.

Медичний заклад звернувся до суду, вважаючи такий висновок протиправним. Позивач наполягав, що виявлені порушення є формальними, а вимога розірвати договір — непропорційною та такою, що шкодить суспільним інтересам. Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік Держаудитслужби, проте Верховний Суд скасував їхні рішення та направив справу на новий розгляд.

2. Юридичний аналіз ситуації

Правова проблема у цій справі зосереджена навколо принципу «належного урядування» та вимог до обґрунтованості актів індивідуальної дії. Відповідно до статті 19 Конституції України та положень Закону «Про публічні закупівлі», орган фінансового контролю при виявленні порушень повинен чітко сформулювати, які саме дії має вчинити замовник для їх усунення. Проте ключовим аспектом тут є дотримання балансу між виявленим недоліком та санкцією. Вимога розірвати договір, особливо у соціально важливих сферах, таких як медицина, має бути крайнім заходом і відповідати принципу пропорційності.

Верховний Суд у цій постанові звернув увагу на те, що нижчі суди не дослідили належним чином, чи був висновок аудиторів достатньо конкретним та чи не призведе його виконання до порушення принципу правової визначеності. Суд наголосив, що формальні помилки в тендерній документації не завжди автоматично мають тягнути за собою анулювання результатів торгів, якщо це суперечить інтересам громади. Таким чином, суди зобов’язані оцінювати не лише факт порушення, а й наслідки втручання держави у господарські відносини замовника та постачальника.

Приклад із повсякденного життя: Уявіть, що ви побудували дитячий майданчик для всього двору, але під час перевірки інспектор виявив, що в одній із довідок на фарбу була допущена помилка в даті. Замість того, щоб попросити замінити папірець, інспектор вимагає негайно знести весь майданчик. Це і є приклад непропорційності. Верховний Суд у подібних ситуаціях каже: «Спочатку розберіться, чи настільки серйозна помилка, щоб руйнувати те, що приносить користь людям».

3. Нормативно-правові акти, використані судами

• Закон України «Про публічні закупівлі» (норми щодо моніторингу та тендерної документації);
• Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»;
• Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ) (статті 2, 6, 9, 242, 341, 353);
• Конституція України (стаття 19 щодо меж повноважень органів влади).

4. Результати розгляду позовних вимог

5. Питання та мотивування Верховного Суду

6. Фінансовий ефект для позивача

На даному етапі фінансовий ефект є проміжним: позивач уникнув негайного виконання вимоги щодо розірвання договору, що могло б призвести до зупинення медичного забезпечення та збитків. Справа повернута на старт, що дає замовнику реальний шанс остаточно скасувати висновок та зберегти бюджетні кошти та майно.

7. Витрати на правову допомогу

У зв’язку з тим, що справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд не здійснював новий розподіл судових витрат. Питання компенсації витрат на адвоката та сплаченого судового збору буде вирішуватися судом за результатами ухвалення остаточного рішення по суті спору.