Пропуск строків звернення до суду у податкових спорах: Чому Верховний Суд відмовив ФОП у розгляді справи № 520/7470/25

1. Про що була справа?

Фізична особа-підприємець (ФОП) звернулася до суду з позовом проти Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Суть спору полягала у визнанні протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень (ППР). Проте основна боротьба в судах розгорнулася не навколо суті податкових нарахувань, а навколо процесуального питання — дотримання строків звернення до суду. Податковий орган подав заяву про залишення позову без розгляду, оскільки ФОП пропустив шестимісячний термін оскарження, встановлений законом.

2. Правова проблема та аналіз строків звернення

Центральна правова проблема цієї справи полягає у визначенні моменту, з якого платник податків вважається належним чином поінформованим про прийняті щодо нього рішення. Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. У податкових правовідносинах цей момент часто прив’язаний до отримання рішень через «Електронний кабінет» платника податків.

Позивач стверджував, що про існування оскаржуваних рішень дізнався значно пізніше, ніж вони були винесені, посилаючись на відсутність повідомлень у паперовому вигляді. Однак суди врахували положення статті 42 Податкового кодексу України, яка прирівнює надіслання документа в електронний кабінет до належного вручення, якщо платник обрав такий спосіб комунікації. Таким чином, правова проблема змістилася у площину добросовісного виконання процесуальних обов’язків: суди наголосили, що незнання про рішення через власну бездіяльність (неперевірку електронного кабінету) не є поважною причиною для поновлення строків.

Приклад із повсякденного життя: уявіть, що ви зареєстрували офіційну електронну пошту для отримання квитанцій за комунальні послуги, але не заглядали туди пів року. Коли через несплату вам нарахували величезний штраф, ви намагаєтесь його оскаржити, заявляючи: «Я не бачив листа!». Суд у такій ситуації скаже, що наявність доступу до пошти покладає на вас обов’язок її перевіряти, і ваше ігнорування повідомлень не звільняє від відповідальності та не подовжує термін оскарження штрафу.

2.1. Перелік позовних вимог:

• визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.01.2023 №11/32-00-07-03-02-09, №12/32-00-07-03-02-09, №13/32-00-07-03-02-09.

3. Джерела права, використані судами

• Кодекс адміністративного судочинства України (ст. 122, 123, 240, 350);
• Податковий кодекс України (ст. 42, 56);
• Закон України «Про електронні довірчі послуги»;
• Практика Європейського суду з прав людини (щодо принципу «права на суд» та процесуальних обмежень).

4. Результати розгляду позовних вимог

5. Позиція Верховного Суду (касаційна інстанція)

6. Чи був фінансовий ефект для позивача?

Фінансовий ефект для позивача у цій справі був негативним. Оскільки позов було залишено без розгляду, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишилися чинними, а нараховані податкові зобов’язання — обов’язковими до сплати. Позивач втратив можливість судового захисту від імовірних фінансових втрат через пропуск процесуального строку.

7. Витрати на правову допомогу

Питання компенсації витрат на правову допомогу у даній справі окремо не задовольнялося на користь позивача, оскільки рішення було прийнято на користь податкового органу (залишення без розгляду). Судовий збір за подання позову та апеляційних/касаційних скарг також не підлягав поверненню позивачу, оскільки він програв справу в усіх інстанціях.