Повторний позов – шлях у нікуди: чому Верховний Суд відмовив у відкритті провадження (Справа № 320/26954/24)

1. Про що була справа?

Адміністративна справа № 320/26954/24 стосувалася позову фізичної особи до Міністерства внутрішніх справ України. Позивач намагався через суд визнати протиправною бездіяльність міністерства та зобов’язати його вчинити певні дії. Проте основною юридичною перешкодою став той факт, що аналогічний спір між тими самими сторонами вже розбирався судами раніше.

Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження, оскільки встановив тотожність цього позову з іншою справою (№ 320/41443/23), рішення в якій уже набрало законної сили. Позивач намагався оскаржити цю відмову в апеляційній та касаційній інстанціях, проте Верховний Суд підтвердив, що закон забороняє повторний розгляд уже вирішених спорів.

2. Юридичний аналіз: тотожність позовів та принцип остаточності рішень

Фундаментальною проблемою цієї справи є дотримання принципу res judicata (остаточності судового рішення). Згідно зі статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя зобов’язаний відмовити у відкритті провадження, якщо вже є рішення суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке набрало законної сили. Це правило запобігає нескінченному зловживанню правом на судовий захист та перевантаженню судової системи ідентичними претензіями.

У даному випадку Верховний Суд наголосив, що позивач намагався ініціювати судовий процес, який за своєю суттю повністю повторював попередній. Суди мають чітко розрізняти нові підстави для позову та спроби переглянути вже вирішену справу під іншим “кутом”. Коли сторони, предмет та обґрунтування збігаються, право на доступ до суду вважається реалізованим, і повторне звернення є неможливим.

Приклад із повсякденного життя: Уявіть, що ви позичили сусідові гроші, подали на нього в суд, але програли справу, бо не мали розписки. Через тиждень ви не можете знову піти до того самого або іншого суду з вимогою повернути ті самі гроші від того самого сусіда, сподіваючись на іншого суддю. Якщо суд уже один раз сказав “ні” і це рішення набрало чинності, справа вважається закритою назавжди, щоб ви не могли нескінченно турбувати сусіда та державу однією і тією ж проблемою.

2.1. Перелік позовних вимог (дослівно)

• визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України;
• зобов`язати вчинити певні дії.

3. Нормативно-правова база

• Конституція України;
• Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ): статті 3, 170, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359.

4. Результати розгляду позовної вимоги

5. Питання та мотивування Верховного Суду

6. Фінансовий ефект для позивача

Фінансовий ефект у цій справі для позивача відсутній, оскільки позовні вимоги не розглядалися по суті через відмову у відкритті провадження. Навпаки, позивач поніс витрати на сплату судового збору при поданні апеляційної та касаційної скарг, які не підлягають поверненню через негативний для нього результат розгляду.

7. Витрати на правову допомогу

Питання стягнення витрат на правову допомогу (адвоката) судами не розглядалося. Оскільки рішення було ухвалено не на користь позивача, витрати на його представника не підлягають компенсації за рахунок відповідача. Верховний Суд зазначив, що судові витрати у зв’язку з переглядом справи не розподіляються.