Компенсація за невикористану відпустку УБД: Верховний Суд повернув справу на розгляд (Справа № 620/18380/23)

1. Про що була справа?

Адміністративна справа № 620/18380/23 стосувалася позову колишнього військовослужбовця (учасника бойових дій) до військової частини про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання нарахувати і виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 по 2018 роки.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовилися розглядати справу по суті, повернувши позовну заяву позивачу. Вони мотивували це тим, що позивач пропустив встановлений законом строк звернення до суду (місячний строк згідно зі ст. 233 КЗпП України в редакції від 19.07.2022), оскільки звернувся з позовом значно пізніше після звільнення та виключення зі списків особового складу. Верховний Суд не погодився з таким формальним підходом, скасував ухвали нижчих судів і направив справу для продовження розгляду, давши шанс військовому на захист своїх прав.

2. Юридичний аналіз ситуації

Ключова правова проблема цієї справи полягає у колізії строків звернення до суду у трудових спорах військовослужбовців. З 19 липня 2022 року до Кодексу законів про працю (КЗпП) були внесені зміни, які скоротили строк звернення до суду у справах про виплату належних сум при звільненні до 3 місяців (а в деяких трактуваннях — і до 1 місяця). Суди часто застосовують ці норми автоматично, відмовляючи військовим, які звертаються за виплатами через півроку чи рік після звільнення. Проблема ускладнюється тим, що військові частини часто не надають письмового розрахунку при звільненні, і боєць просто не знає, що йому щось недоплатили.

Верховний Суд у цій справі фактично вказав на неприпустимість надмірного формалізму. Якщо військова частина не виконала свій обов’язок і не повідомила письмово про нараховані та виплачені суми при звільненні (як того вимагає закон), то військовослужбовець об’єктивно не міг знати про порушення свого права. Отже, строк звернення до суду не повинен починатися з дати наказу про звільнення. Це рішення є важливим сигналом для судів: спочатку перевірте, чи знав солдат про невиплату, а вже потім застосовуйте строки давності.

Приклад із повсякденного життя: Уявіть, що ви звільнилися з роботи, вам на картку прийшли якісь гроші, і ви думаєте, що це все. Через рік ви дізнаєтеся від колишнього колеги, що вам забули виплатити бонус за невикористану відпустку. Ви йдете до суду, а вам кажуть: “Вибачте, треба було подавати позов протягом 3 місяців після звільнення”. Ви обурюєтеся: “Але я ж не знав, що мені щось винні, мені ніхто не давав розрахункового листа!”. Ось саме в такій ситуації Верховний Суд став на бік людини, сказавши, що поки роботодавець офіційно не повідомив про суми, строк на оскарження не спливає.

2.1. Позовні вимоги (дослівно)

• визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки;
• зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 05 жовтня 2023 року.

3. Нормативно-правова база

При розгляді справи суди використовували наступні джерела права:

• Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ): статті 122, 123 (строки звернення до суду), 240, 341, 353 (підстави для скасування рішень).
• Кодекс законів про працю України (КЗпП): стаття 116 (строки розрахунку при звільненні), стаття 117 (відповідальність за затримку), стаття 233 (строки звернення до суду).
• Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”: щодо права на додаткову відпустку.
• Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

4. Результати розгляду позовних вимог

5. Позиція Верховного Суду

6. Фінансовий ефект для позивача

На даному етапі конкретна сума коштів ще не стягнута, оскільки справу повернуто на розгляд до суду першої інстанції. Однак перемога в Верховному Суді відкриває реальну можливість для позивача отримати компенсацію за невикористану відпустку за 4 роки (2015-2018), що може становити значну суму (десятки тисяч гривень залежно від грошового забезпечення).

7. Витрати на правову допомогу

У постанові Верховного Суду зазначено, що оскільки справа направляється на новий розгляд, питання про розподіл судових витрат (включно з витратами на правову допомогу адвоката) не вирішується на цьому етапі. Остаточний розподіл витрат буде здійснено судом, який ухвалить фінальне рішення по суті спору відповідно до статті 139 КАС України.