Обставини справи.
Позивач за позовом про захист честі та гідності до фізичної особи зазначив наступні обставини справи: Із позовних вимог видно, що у провадженні Косівського районного суду знаходилася цивільна справа № 347/2475/15 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист гідності та честі, розповсюдження недостовірної інформації, спростування недостовірної інформації. У даній цивільній справі ОСОБА_1 брав участь, як третя особа з самостійними вимогами. Рішенням Косівського районного суду від 08.06.2017 року позов ОСОБА_3 та його позов, як третьої особи з самостійними вимогами було задоволено та визнано недостовірною інформацію поширену про ОСОБА_3 відповідачкою ОСОБА_2, а також даним рішенням було визнано недостовірну інформацію поширювану відповідачкою ОСОБА_2 і про нього, ОСОБА_1 Дані позовні вимоги, за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 були переглянуті апеляційним судом та задоволені рішенням даного суду від 23.11.2017 року. Безпосередньо після судового засідання судді апеляційного суду розяснили йому з ОСОБА_3, що вони мають право на сатисфакцію, тобто право на відшкодування за образу честі і гідності.
На підставі вище викладеного, згідно рішення Косівського районного суду від 08.06.2017 року та рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.11.2017 року, які увійшли у закону силу, позивач ОСОБА_1 і звернувся з даним позовом до ОСОБА_2 Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачка ОСОБА_2 поширювала про нього недостовірні відомості, які принизили його честь і гідність, що завдало йому надзвичайно великої моральної шкоди в результаті пережитих ним душевних переживань та моральних страждань. Визначену у позові суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 250000 грн. позивач вважає наближено розумною і справедливою, тому що менший розмір не може служити достатньою компенсацією за його моральні переживання через те, що ОСОБА_2 розповсюдивши недостовірну інформацію зганьбила його честь, гідність та честь і гідність його сім»ї перед священником, церковною громадою, односельчанами та родиною.
А тому, ОСОБА_1 просить його позов задоволити в повному об»ємі, а саме: зобовязати відповідачку ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформації про нього ОСОБА_1, що «дочка ОСОБА_3 забрала і привела свого чоловіка від офіційної сім’ї і він через неї залишив у себе на батьківщині законну дружину і дитину, обманувши при цьому священника та РАЦС офіційно незаконно обвінчавшись і зареєструвавши свій шлюб з людиною, яка має офіційно ще одну сім»ю», – в такий же спосіб у який її було поширено відповідачкою ОСОБА_2 А також просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на його користь 250000 грн. відшкодування заподіяної йому моральної шкоди внаслідок поширення відповідачкою недостовірної інформації про нього, що вже встановлено рішенням суду, яке вступило у законну силу.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
Мотивація суду першої інстанції.
Тобто, судом встановлено, що предметом спору в якому ОСОБА_1 брав участь як третя особа із самостійними вимогами, тобто із таким же обсягом прав та обов»язків як позивач, були ті самі позовні вимоги, з якими ОСОБА_1 звернувся і в даному випадку, і відповідачем була та ж сама особа, ОСОБА_2 Однак, рішенням Косівського районного суду від 08.06.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково і визнано недостовірною інформацію, яка містить тільки частину того формулювання, яке було заявлено позивачем. І крім того, в позові про стягнення моральної шкоди відмовлено. І при перегляді справи в апеляційній інстанції, в даній частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки дані позовні вимоги слово в слово ідентичні тим, які вже розгядалися судом, і по яких судом вже приймалося рішення, та яке набрало законної сили, що не заперечує ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, то немає підстав для задоволення позову як у спростуванні недостовірної інформації, так і в стягненні в зв»язку із цим, моральної шкоди.
В И Р І Ш И В : В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, відмовити.
Мотивація суду апеляційної інстанції.
4.4. Оскаржуване рішення суду першої інстанції від 25.06.2018 мотивовано тим, що предметом спору є позовні вимоги, що слово в слово ідентичні тим, які вже розглянуті судом, а тому підстав для задоволення позову у спростуванні недостовірної інформації немає.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вимога про спростування недостовірної інформації у той спосіб, яким вона була поширена, не вирішена, що було констатовано Постановою апеляційного суду від 12.04.2018 (а.с. 109, 110).
Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта і вважає, що апеляційна скарга в цій частині є обґрунтованою, оскільки суд першої інстанції безпідставно ототожнив вимогу про спростування недостовірної інформації тим самим способом, яким вона була поширена, із вимогою про спростування такої інформації шляхом вибачення.
Вимога про спростування недостовірної інформації у той же спосіб, яким була поширена, заявлена вперше тільки у цій справі. А отже, висновок суду про ідентичність вимог не відповідає матеріалам справи і рішення суду в оскаржуваній частині належить скасувати на підставі ч. 1 ст. 376 ЦПК України як таке, що не відповідає вимогам законності і обґрунтованості (ч. 1- 5 ст. 263 ЦП України) та ухвалити з цього приводу нове рішення.
4.5. Щодо вимоги про спростування недостовірної інформації у той же спосіб, яким була поширена.
Апеляційний суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню з таких підстав.
По-перше, рішенням суду, яким визнано поширену інформацію недостовірною, не визначено час і місце та інші обставини такого поширення. Не визначено ці обставини і в позовній заяві у даній справі.
Докази щодо часу і місця такого поширення у матеріалах справи відсутні, а учасники справи як свідки не допитані (ст. 92 ЦПК України) і клопотання такі не заявлені.
По-друге. Спосіб поширення неконкретизований. Крім того, що невідомо коли і де відбулось поширення, також невідомо і те, за яких умов та в якій формі усній, письмовій чи ще якимось із існуючих способів поширення інформації. Без цього зробити висновок про спосіб поширення апеляційний суд не вважає можливим.
Апеляційний суд позбавлений можливості визначити місце та спосіб поширення на підставі доказів (ст. 76 – 81 ЦПК України) з дотриманням специфіки процесуальної форми апеляційного розгляду (ст. 368 ЦПК України), а тому не може визначити і конкретний спосіб спростування.
Тому у задоволенні цієї вимоги належить відмовити.
п о с т а н о в и в :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2018 року щодо спростування недостовірної інформації скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
У задоволенні позовної вимоги про спростування недостовірної інформації щодо ОСОБА_2, що «дочка ОСОБА_4 забрала і привела свого чоловіка від офіційної сім’ї і він через неї залишив у себе на батьківщині законну дружину і дитину, обманувши при цьому священика та РАЦС офіційно незаконно обвінчавшись і зареєструвавши свій шлюб з людиною, яка має офіційно ще одну сімю», – в такий же спосіб у який її було поширено відповідачкою ОСОБА_3, відмовити.
Мотивація суду касаційної інстанції.
Отже аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо неправомірності судового рішення про відмову у задоволенні його вимог щодо спростування недостовірної інформації у той же спосіб, яким була поширена ця інформація, у зв`язку з відсутністю можливості встановлення таких фактів, зводяться до переоцінки доказів та незгоди із судовим рішенням.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають та фактично зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
ПОТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Коментар адвоката.
Цікаві рішення судів усіх інстанцій. Власне було встановлено право на повторне звернення до суду із підстав зміни форми спростування. В нашому випадку спочатку була форма – «тим самим способом, яким вона була поширена», а нова форма – «спростування такої інформації шляхом вибачення». І одразу суди вказали яким чином можна вимагати вибачення, а саме необхідні докази щодо часу і місця такого поширення та допит свідків. Такі висновки слід враховувати при намірі вимагати вибачень за поширення недостовірної інформації.
Після встановлення характеру інформації та особи відповідача – відбувається аналіз на можливість притягнення до відповідальності. Не вся інформація підлягає спростування, і не всі особи підлягають відповідальності. Власне для цього і потрібно залучати фахового адвоката, щоб провести попередню оцінку справи та доцільність подальшого судового супроводу.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
