Надбавка за престижність праці педагогам 20% під час війни: Позиція Верховного Суду (Справа № 280/11497/24)

Виплата надбавки за престижність праці вчителям на прифронтових територіях: Верховний Суд захистив права педагогів у справі № 280/11497/24

Вам не виплачують належні надбавки або затримують зарплату?

ВІЙСЬКОВИЙ АДВОКАТ – ЛЬВІВ – 050-370-09-41

Юридичний захист педагогів, військових та держслужбовців. Стягнення заборгованості через суд.
Долучайтесь до каналу: https://t.me/ukrainepravo

1. Про що була справа?

Справа № 280/11497/24 розглядалася за позовом педагогічного працівника (вчителя) до органу управління освітою (відповідача) про визнання протиправними дій щодо встановлення надбавки за престижність праці у заниженому розмірі (5%) та зобов’язання нарахувати її у розмірі 20%. Спір виник у Запорізькій області, яка віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Позивач наполягав, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України, вчителі, які працюють на територіях активних або можливих бойових дій, мають право на фіксований або підвищений розмір надбавки, тоді як місцева влада, посилаючись на брак коштів та власну дискрецію, виплачувала мінімальні 5%. Суд першої інстанції став на бік вчителя, апеляція скасувала це рішення, проте Верховний Суд остаточно відновив справедливість, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

2. Правовий аналіз ситуації

Ключова правова проблема у цій справі полягала у співвідношенні дискреційних повноважень роботодавця (місцевої влади) та державних гарантій оплати праці педагогів в умовах воєнного стану. Постанова КМУ № 373 встановлює діапазон надбавки за престижність педагогічної праці від 5% до 30%. Однак, для закладів освіти, розташованих на територіях, де ведуться бойові дії, законодавство передбачає імперативні норми щодо встановлення конкретного розміру надбавки (зокрема 20% або вище), щоб підтримати працівників у небезпечних умовах. Відповідачі часто трактують ці норми як “право”, а не “обов’язок”, посилаючись на обмеженість бюджету.

Суди, розглядаючи такі спори, аналізують, чи може відсутність бюджетних асигнувань бути підставою для невиконання державних гарантій. У даному випадку було підтверджено, що посилання на відсутність коштів не звільняє орган влади від обов’язку виплачувати законодавчо встановлений мінімум надбавки для відповідної території. Це рішення є важливим прецедентом для захисту соціальних прав освітян.

Приклад із життя: Уявіть вчителя, який проводить онлайн-уроки з міста, яке щодня обстрілюється. Його колега в безпечному регіоні отримує 20% надбавки за престижність, бо місцева рада має гроші. А вчителю на лінії фронту платять лише 5%, аргументуючи це тим, що “грошей в бюджеті немає, і ми самі вирішуємо, скільки платити”. Верховний Суд у цій справі сказав, що це незаконно: якщо ти працюєш під обстрілами, держава гарантувала тобі підвищену ставку, і місцева влада зобов’язана її знайти і виплатити.

3. Нормативно-правова база

При вирішенні спору суди застосовували такі нормативно-правові акти:

  • Закон України «Про освіту» (щодо гарантій оплати праці).
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування».
  • Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України).
  • Нормативні акти, що визначають перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ.

4. Результати розгляду позовних вимог

Позовні вимоги Суд першої інстанції
(Запорізький ОАС)
Суд апеляційної інстанції
(Третій ААС)
Суд касаційної інстанції
(Верховний Суд)
Визнання протиправними дій щодо нарахування надбавки 5% та зобов’язання нарахувати 20%. Задовольнив
Позов задоволено, дії визнано протиправними.
Відмовив
Скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у позові.
Задовольнив
Скасував постанову апеляції та залишив у силі рішення суду першої інстанції.

5. Правова позиція Верховного Суду

Питання, яке досліджував Суд Мотивація та обґрунтування Верховного Суду
Чи має право орган влади зменшувати надбавку нижче гарантованого рівня під час воєнного стану? Верховний Суд встановив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Суд підтвердив, що за наявності правових підстав (віднесення території до зони бойових дій) встановлення надбавки у підвищеному розмірі є обов’язком, а не правом відповідача. Рішення суду першої інстанції було визнано таким, що відповідає закону.

5.1. Окрема думка судді

У тексті судового рішення у справі № 280/11497/24 інформація про наявність Окремої думки суддів Верховного Суду відсутня. Рішення було прийнято колегією суддів одностайно.

6. Фінансовий ефект для позивача

Фінансовий ефект полягає у зобов’язанні відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки за престижність праці з 5% до 20% за спірний період. Точна сума у судовому рішенні не зазначається (оскільки це зобов’язання нарахування), але вона складає різницю у 15% посадового окладу щомісячно за весь період порушення права.

7. Витрати на правову допомогу

У постанові Верховного Суду зазначено, що судові витрати (в тому числі на правову допомогу) не розподіляються. Це може бути пов’язано з тим, що позивач був звільнений від сплати судового збору (як позивач у трудових спорах або пільговик), або відповідні докази витрат на адвоката не були подані/заявлені на етапі касаційного розгляду.

Потрібен адвокат для захисту трудових прав?

Ми допомагаємо вчителям та держслужбовцям повернути належні виплати. Консультація та повний супровід справи.

Телефонуйте: 050-370-09-41 (Львів)

Судова практика та новини законодавства в Телеграм: @ukrainepravo

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *