1. Про що була справа?

Справа № 380/25040/23 розглядалася за позовом відомого виробника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормотех» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Предметом спору було оскарження рішень податкового органу, пов’язаних із дотриманням законодавства у сфері валютного регулювання та валютного контролю (ЗЕД). Позивач не погоджувався з висновками податківців щодо порушення строків розрахунків в іноземній валюті та застосуванням відповідних санкцій.

Суд першої інстанції підтримав позицію бізнесу, визнавши дії податкової протиправними. Однак апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у позові. ТОВ «Кормотех» звернулося до Верховного Суду, який остаточно вирішив спір на користь платника податків, відновивши справедливість та скасувавши негативне рішення апеляції.

2. Правовий аналіз ситуації

Ключова правова проблема у цій справі стосується застосування штрафних санкцій (пені) за порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями (стаття 13 Закону «Про валюту і валютні операції»). Податкові органи часто формально підходять до нарахування пені, не враховуючи всіх обставин, які могли перешкодити своєчасному надходженню валютної виручки або товару, особливо в умовах воєнного стану або логістичних труднощів. У цій справі суди розходилися в оцінці доказів: суд першої інстанції вважав позицію платника обґрунтованою, тоді як апеляція стала на бік фіскалів. Верховний Суд підтвердив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та вірно застосував норми матеріального права, тоді як апеляційний суд помилково скасував законне рішення.

Важливим аспектом є розподіл тягаря доказування. У справах про оскарження рішень суб’єкта владних повноважень саме податкова має довести правомірність своїх дій. Якщо податковий орган не надає беззаперечних доказів вини платника або ігнорує надані пояснення та документи, суд має вирішувати справу на користь бізнесу.

Приклад із повсякденного життя: Уявіть, що ви замовили меблі з Італії і оплатили їх наперед. Через страйк на кордоні меблі приїхали на місяць пізніше встановленого законом строку. Банк повідомив податкову, і вам виписали штраф за те, що ви “вивели капітал” і довго чекали товар. Ви йдете до суду і пояснюєте, що затримка сталася не з вашої вини. Перший суддя вас зрозумів і скасував штраф. Другий (апеляція) сказав: “Закон є закон, треба було передбачити страйк”. Але Верховний Суд (касація) сказав: “Ні, підприємець не винен у форс-мажорі, поверніть йому гроші і скасуйте штраф”.

3. Нормативно-правова база

При розгляді справи суди керувалися наступними актами:

• Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України): ст. 341 (межі касаційного перегляду), ст. 352 (скасування постанови апеляції та залишення в силі рішення першої інстанції).
• Закон України «Про валюту і валютні операції»: норми щодо граничних строків розрахунків та відповідальності за їх порушення.
• Податковий кодекс України.

4. Результати розгляду позовних вимог

5. Правова позиція Верховного Суду

6. Фінансовий ефект для позивача

Завдяки рішенню Верховного Суду, ТОВ «Кормотех» не лише скасувало незаконні донарахування з боку податкової (штрафні санкції), але й отримало право на відшкодування судових витрат. Зокрема, суд постановив стягнути на користь позивача 42 944,00 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

7. Витрати на правову допомогу

У резолютивній частині постанови Верховного Суду окремо зазначено про стягнення з відповідача (Західного міжрегіонального управління ДПС) судового збору в сумі 42 944 грн. Питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (послуги адвоката) у даній постанові окремо не вирішувалося, проте залишення в силі рішення суду першої інстанції може передбачати відшкодування витрат, заявлених на тому етапі.