Перші 100 постанов по булінгу – що слід знати правозахиснику.
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області 05 лютого 2019 року вперше виніс постанову про визнання особи винною в скоєні правопорушення передбаченого ст.173-4 КУпАП України, а саме в такому явищі як булінг. Інформаційне агентство «Українське право» підготувало аналітичну довідку по спливу перших 3 місяців правозастосовної практики та ухвалення перших 100 постанов у справах про булінг. Дана довідка є спробою знаходження закономірностей та виокремлення проблем які постають перед Фемідою.
Під булінгом законодавець розуміє цькування, тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
До відповідальності притягуються учасники освітнього процесу, а в разі якщо діяння вчиняють неповнолітні та малолітні, то відповідальність нестимуть батьки або особи що їх заміняють. Для притягнення до відповідальності винної особи слід звернутися до керівника навчального закладу або до Національної поліції України. За результатами розгляду заяви, поліцією буде складено протокол про адміністративне правопорушення, який повинен відповідати вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376.
Для належного розгляду справи в суді, крім протоколу, поліція повинна передати письмові пояснення сторін конфлікту та свідків. Окрім цього, ще можуть долучати характеристику з начального закладу, інформаційну довідку від психолога, доповідну та пояснювальну записку класного керівника, протокол засідання комісії щодо розслідування випадку булінгу, клопотання керівника навчального закладу про притягнення до відповідальності батьків. Якщо потрібно встановити ступінь спорідненості то копію свідоцтва про народження та довідку про склад сім’ї. А у разі завдання тілесних ушкодження долучається довідка з медичного закладу та витяг з журналу реєстрації захворювань для отримання доказу фіксації виклику швидкої.
З вище описано вбачається, що притягнення до відповідальності за вчинення булінгу може бути досить складної справою, і для отримання результату слід залучати фахівців в галузі права (адвокатів). В подальшому ми розкриємо деякі закономірності розгляду такої категорії справ та вірогідність настання тих чи інших наслідків, і що цьому сприяє.
Географія правозастосовчої практики.
Лідерами по розгляду справ виявилися Київська, Херсонська та Кіровоградська з Черкаською областю. Але безумовним лідером є Київська область 28 справ. Але зате є області, де проблема булінгу ще не дійшла до судового розгляду і це: Волинська, Луганська, Сумська, Тернопільська, Чернівецька. Зовсім не дивує лідерство Київською області – це столиця, густонаселений регіон і відповідно велика кількість правників, що можуть надати фахову юридичну допомогу. Але інші міста мільйонники ще особливо не відреагували на нову тенденцію.
Кого притягують до відповідальності.
У 58% до відповідальності притягується мати учасника освітнього процесу і тільки у 13% батько. Було зафіксовано тільки 2% коли до відповідальності притягувалися бабці, як особи, які мають на утриманні неповнолітню особу. Також є 7% постанов, де відповідачем були вчителі. Решта 20% відповідачів розділилися між повнолітніми 5% та 15% не повнолітніми. Основний висновок, що у разі вчинення булінгу учасником освітнього процесу, то найвірогідніше, до відповідальності буде притягнута його матір.
Кого підозрюють в булінгу
Найчастіше складають протоколи на дії неповнолітніх, осіб у віці від 14 до 18 років. Далі йде вікова група до 14 років, наразі зафіксовано розгляд справи про діяння першокласника. Майже порівну йдуть вчителі та студенти, як повнолітні учасники освітнього процесу. Потрібно відзначити, що якщо виходити з положень ст.10 Закону України «Про освіту», то до системи освіти входить вища освіта і освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта, а за таких умов коло осіб яких можна притягнути то відповідальності – суттєво розширюється. Власне перелік суб’єктів освітнього процесу, також передбачений ч.8 ст.1 Закону України «Про освіту» – «8) здобувачі освіти – вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти». Виходячи з цією норми, будь-які протиправні діяння під час здійснення/отримання такими особами освітніх функцій/послуг – можна кваліфікувати як булінг та в подальшому вимагати притягнення до відповідальності винних.
Хто страждає від булінгу.
Основна вікова категорія, яка страждає від булінгу це неповнолітні (14-18) років. Одразу за ними йдуть малолітні (до 14 років). Станом на підготовку цього матеріалу – зафіксовано тільки одну справу де постраждалим був учитель. Але справа мала позитивний результат і відповідача було визнано винним. У разі активнішої дії вчителів по захисту своїх прав від агресивних учнів – останні мають всі шанси на сатисфакцію. Тому радимо учителям користуватися своїм правом на захист, залучати професійну правову допомогу, та робити відповідні звернення в правоохоронні органи з метою розслідування та передачі справи до суду. У нашому графіку показник «студенти» більший за показник «вчитель», але насправді це одна і таж подія, де група студентів старших курсів «виховували ремнями» студентів молодших курсів.
Як наслідки розгляду справи в суді.
Тільки 42% вірогідності що особу буде визнано винною. Ще 29% вірогідності, що матеріали повернуть до поліції на доопрацювання. І ще 29% що справа буде закрита за відсутністю події і складу правопорушення. Тут є проблема – низька підготовка представників правоохоронних органів, які передають в суд неналежно оформленні протоколи та додатки. Як наслідок, суд не може дати відповіді навіть на елементарні питання: хто вчинив, що вчинив, якими докази підтверджуються що особи є учасниками освітнього процесу.
Які наслідки притягнення до відповідальності.
З вірогідність 58% буде накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень. В тричі нижча ймовірність (18%) отримати максимальний розмір штрафу у розмірі 1700 грн. Крім стягнень, суди практикують захід впливу у формі попередження з вірогідністю 13%. Окрім цього, судами практикується застосування громадських робіт, зауваження і навіть публічне вибачення.
Наслідки визнання або не визнання вини
У разі визнання вини, відповідача з 88% вірогідністю буде притягнуто до відповідальності. Але зберігається 12% вірогідність, що суд звільнить від відповідальності та обмежиться усним зауваженням, а справу закриють. У разі ж НЕ визнання вини, тільки 10% вірогідності бути притягнутим до відповідальності. А решта відсотків розподіляються порівно між вірогідністю повернення матеріалів для доопрацювання – 44% або 46% вірогідність, що провадження буде закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Таким чином, у разі надання фахової правової допомоги клієнту, є доцільним не визнавати вину, оскільки це суттєво підвищує ймовірність не бути притягнутим до відповідальності.
Правова допомога адвоката.
Зі 100 справ, участь адвоката була зафіксована тільки у 5 справах. Аналіз цих справ вказує наступне: фахова правова допомога дозволяє з високою вірогідністю повернути справу до поліції на доопрацювання, або навіть закрити справу за відсутністю події і складу правопорушення. І хоч попередній графік показав 29% повернення справ – але вони будуть всеодно повторно подані в суд і вірогідність визнання особи винною зросте.
Висновки.
1. Вже наявна судова практика вказує на різноманіття доказової бази яка може як допомогти притягнути до відповідальності так і звільнити від відповідальності, а за таких умов без залучення фахівця в галузі права (адвоката) не обійтися
2. Не визнання вини – значно збільшує шанси на уникнення відповідальності.
3. Поняття «учасник освітнього процесу» із застосування закону «Про освіту» дозволяє виявляти булінг не тільки серед учні та вчителів шкіл, але й студентів, викладачів, аспірантів вищих навчальних закладів. А за таких умов, очікуємо в майбутньому на більшу кількість процесів та формування нової судової практики.
4. Видається проголеною, що відповідальність несе тільки один з батьків, а не обидва. Чи не є це порушенням рівності перед законом ?
5. Справи що полягають у булінгу шляхом використання сучасних інтернет технологій – не містять належних електронних доказів, як наслідок – відповідальність настає виключно на визнанні вини учасником процесу.
6. Майже відсутність апеляційного оскарження рішень судів першої інстанції – тільки 3 спроби.
адвокат, старший юрист ЮКГ «Європейська правнича компанія»
Гомзяк Ігор // 066-834-03-81
