Чи є оціночними судженнями вживання такого обороту як «чиновницьке свавілля»? Як публічна особа може захистити свою честь та гідність? Яка позиція судів щодо крити публічних осіб.
Обставини справи.
Позивач за позовом про захист честі та гідності до юридичної осіби зазначив наступні обставини справи: 19 липня 2017 року на інтернет-сайті ТОВ «ТЕЛЕКОМПАНІЯ «АНТЕНА», (http://antenna.com.ua/archives/12331) було розміщено відео сюжет з назвою «Черкасець став жертвою чиновницького свавілля, що ставить під загрозу його майно». Як вбачається з сюжету, тележурналіст телеканалу «Антена», провівши своє журналістське розслідування, на підставі розповіді гр. ОСОБА_3 та наданих ним документів, як вбачається з назви сюжету та останніх слів автора сюжету, безапеляційно робить заяву про те, що гр. ОСОБА_2, користуючись своїм службовим становищем, прямо вчиняє, як висловився автор сюжету «чиновницьке свавілля» відносно майна гр. ОСОБА_3 Зазначає, що інформація про ОСОБА_2, яка була поширена ТОВ «ТЕЛЕКОМПАНІЯ «АНТЕНА», є недостовірною. З телесюжету вбачається, що гр. ОСОБА_3 розповів тележурналісту про те, що:
-Гр. ОСОБА_3, який проживає на другому поверсі, над приміщенням, яке належить ОСОБА_2 Я,Г., не винен в тому, що приміщення, яке розташоване на першому поверсі, весь час хтось затоплює з другого поверху. Немає жодних доказів його вини;
-Гр.ОСОБА_3 прямо каже про те, що, у звязку з невиконанням ним (ОСОБА_3А.) судового рішення про допуск до приміщення, ОСОБА_2, користуючись своїм службовим положенням, за те, що гр.ОСОБА_3 не виконав рішення суду і не допустив до свого приміщення комісію Служби утримання будинків, дав пряму вказівку органам Державної виконавчої служби про накладення арешту на транспортні засоби, що належать ОСОБА_3 Саме на виконання прямої вказівки ОСОБА_2 органами ДВС нібито було оголошено в розшук транспортні засоби, що належать ОСОБА_3, які були арештовані в м. Кагарлик. Де була арештована інша машина гр. ОСОБА_4 у сюжеті не вказує. На підтвердження цього, він повідомляє, що надасть журналісту відповідні докази.
-Гр. ОСОБА_3 вказує на те, що гр. ОСОБА_2 безпосередньо причетний до ремонтних робіт, що були проведені 03.04.2017 року, коли було просвердлено отвори.
-Гр. ОСОБА_3 вказує на те, що гр. ОСОБА_2 та його дружина, яка приїхала 04.06.2017 року на автомобілі «Мазда 3» блакитного кольору, яку він впізнав за її фотографіями з соціальної мережі «Фейсбук», безпосередньо причетні до того, що в його квартиру крізь отвори потрапили невідомі хімічні речовини.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
Мотивація суду першої інстанції.
Крім того, у разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету ОСОБА_7 Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської ОСОБА_8 Європи про право на недоторканність особистого життя.
У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі.
…
Судом встановлено, що викладена інформація на веб-сайті ТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «АНТЕНА» (http://antenna.com.ua/archives/12331) 19.07.2017 про ОСОБА_2, не виходить за рамки суспільної моралі, оскільки її висловлено в формі, яка не принижує гідність, честь чи ділову репутацію, не носить характеру завідомо неправдивих відомостей, не є розповсюдженням завідомо неправдивої інформації, а є оціночним судженням.
Окрім цього, як зазначено в п.21 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009р. №1 при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості.
Зокрема, у Резолюції №1165 Парламентської ОСОБА_8 Європи про право на недоторканість приватного життя зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
в и р і ш и в :У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Антена» про захист честі, гідності та ділової репутації відмовити.
Мотивація суду апеляційної інстанції.
Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація про нього була поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість.
Аналізуючи відеосюжет з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» колегія суддів приходить до висновку, що позивач ОСОБА_5, як публічна особа, підлягає ретельному громадському контролю і вказані висловлювання у відеосюжеті є вираженням суб’єктивної думки ОСОБА_7 Поширена інформація у мережі Інтернет стосується приватного конфлікту позивача з ОСОБА_7 і не містить жодних конкретних фактів, без їх обґрунтування та посилання на докази, у зв’язку з чим носить характер оціночних суджень, які не підлягають спростуванню, що виключає можливість доведення їх правдивості.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки окремо кожному із висловлювань ОСОБА_7, тобто кожному аргументу не може бути взято до уваги.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
П О С Т А Н О В И В: – Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права, принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформацію, поширену у телепередачах «Глядач як свідок» у випуску під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» від ІНФОРМАЦІЯ_3 року та «Говорить Україна» у випуску під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» від ІНФОРМАЦІЯ_6 року, а саме, інформацію про те, що ОСОБА_1 «збочинець», «має педофилічні схильності», «шахрай», «всеукраїнський шантажист та вимагач».
– Зобов`язати ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 шляхом зачитування в ефірі телепередач «Глядач як свідок» і «Говорить Україна» абзацу 4 резолютивної частини судового рішення.
Мотивація суду касаційної інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що поширена інформація у мережі Інтернет стосується приватного конфлікту позивача з ОСОБА_2 , який є публічною особою, і не містить жодних конкретних фактів, без їх обґрунтування та посилання на докази, у зв`язку з чим носить характер оціночних суджень, які не підлягають спростуванню, що виключає можливість доведення їх правдивості.
…
Вирішуючи спір у цій справі, суди попередніх інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів, зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки поширені відповідачами висловлювання не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, що виключає можливість визнання їх недостовірними. При цьому чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів).
ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 28 лютого 2019 року – без змін.
Коментар адвоката.
Стосовно позивача було здійснено поширення інформації на телебаченні. Але складність справи була у статусі позивача, а саме що він є публічною особою. З тексту рішень вбачається, що не було проведено експертних досліджень. Також, можливо, було не вірно обрані фрагменти для спростування та прохальна частина.
При необхідності захисту честі та гідності слід встановити характер інформації та особи відповідача, а саме аналіз на можливість притягнення до відповідальності таких осіб. Не вся інформація підлягає спростування, і не всі особи підлягають відповідальності. Власне для цього і потрібно залучати фахового адвоката, щоб провести попередню оцінку справи та доцільність подальшого судового супроводу.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
