Обставини справи.
Позивач за позовом про захист честі та гідності до Генеральної прокуратури України та зазначив наступні обставини справи: визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на повагу до його гідності та честі, недоторканість його ділової репутації, поширену 22 січня 2016 року Генеральною прокуратурою України на прес- конференції (брифінгу) за участю прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 та слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_4, на офіційному сайті Генеральної прокуратури України в повідомленні під назвою «Чорна бухгалтерія: нові подробиці розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1», а також в мережі інтернет на каналі Генеральної прокуратури України сервісу YouTube негативну інформацію наступного змісту
«…вказана ОЗГ, яку очолював ОСОБА_1, прикриваючись патріотичними гаслами, зловживаючи довірою людей, в часи, коли вся країна об ‘єднувалась у волонтерські організації, патріотичні рухи з метою допомоги українським військовим на Сході України, здійснювала ряд серйозних економічних злочинів.
…фінансування ОЗГ відбувалась паралельно з фінансуванням окремих політичних проектів з єдиних джерел, і дуже важко розділити, які з цих коштів направлялися на фінансування злочинної організації, а які на виборчу кампанію або потреби окремих громадських чи політичних організацій. У всіх цих проектів були спільні керівники, які розпоряджалися мільйонними коштами, фінансуючи незаконні оборудки у той час, коли країна фактично перебувала і перебуває у стані війни.
…в ході обшуків домоволодінь та офісів ОСОБА_1 виявлено та вилучено схеми, при вивченні яких стає зрозумілим порядок рейдерських захоплень підприємств. Також в ході слідчих дій вилучені відомості, в яких відображена інформація стосовно конкретних дій осіб (із зазначенням прізвищ) по захопленню цих підприємств.
…знайдено безліч документів, в яких зазначені суми грошових коштів, дати та призначення платежів за виїмки, обшуки, копіювання кримінальних проваджень, премії працівникам правоохоронних органів тощо. Також в ході обшуків були вилучені службові записки, в яких є роз’яснення по кримінальних провадженнях, хто був задіяний у певному проекті і таке інше.
Значні суми грошових коштів йшли на так звану «підтримку кримінальних справ».
В подальшому всі рейдерські схеми закінчувалися виведенням готівки, яка, це встановлює слідство, йшла, зокрема, на фінансування певних політичних проектів.
… з документів, вилучених в рамках розслідування вказаного кримінального провадження, видно, що величезні суми коштів витрачалися на проведення місцевих та парламентських виборів. Зокрема, під час парламентських виборів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 205 у Чернігові фактично витрати за три місяці виборчої кампанії у тяжкі для країни часи склали понад 2,5 млн дол США.
Також, як зазначено у матеріалах, вилучених в ході обшуку, на міські вибори у Дніпропетровську було витрачено 707 тис. дол. США, асумарні витрати на фінансування партії «УКРОП», зокрема соціологію, заробітну плату тощо, за три місяці склали майже 2 млн. дол. Таким чином, загальна сума витрачених коштів по проектах склала біля 10 млн. дол. США.
При цьому, за словами прокурора, питання викликають не самі кошти, величезні суми яких витрачені на вказані цілі у тяжкі для України часи, а незаконні джерела надходження таких коштів, зокрема від незаконної рейдерської діяльності, щоб ОЗГ і надалі існувала під захистом політичних проектів.
… кожен документ, кожна відомість, схема, записка тощо, в тому числі й ті, які слідство дозволило оприлюднити і сьогодні, і раніше, вилучені законно, з чітким дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства. «І розмови деяких осіб про те, що все це підроблено, сфабриковано, сфальсифіковано не відповідає об’єктивній дійсності, і той хто про це говорить, добре знає, що всі ці папери є справжніми!».
Позивач просить зобов’язати Генеральну прокуратуру України спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом:
– повідомлення на прес-конференції (брифінгу) про прийняте судом рішення з зачитуванням його повного тексту;
– розміщення відеозапису такої прес-конференції (брифінгу) в мережі інтернет на каналі Генеральної прокуратури України сервісу YouTube, а також на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України http://www.gp.gov.ua в підрозділі «Новини» розділу «Новини та публікації»;
– розміщення тексту судового рішення на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України http://www.gp.gov.ua в підрозділі «Новини» розділу «Новини та публікації».
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
Мотивація суду першої інстанції.
Пунктом 19 вказаної Постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з’ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Судовим розглядом встановлено, що прокуратурою м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014040670002852 від 15.08.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ст. 349 та ч.4 ст. 28 ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 157, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 1, 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27. ч. З ст. 212 КК України.
У даному кримінальному провадженні 04.11.2015 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 27 ст. 349, ч.З ст. 27 ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 27 ч. З ст. 157 КК України, яку в подальшому було змінено.
Зокрема, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів за фактами створення злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, керівництва такою організацією, участі у ній та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, організації захоплення та тримання як заручника начальника департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_5, що мало місце 25.02.2015 в м. Дніпропетровську, організації привласнення впродовж 2014- 2015 років службовими та посадовими особами БО «Фонд оборони країни», діючи за попередньою змовою, грошових коштів цієї організації на суму понад 35 млн. грн., а також вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій, перебуваючи у період з 30 по 31 жовтня 2015 року в приміщенні Дніпропетровської міської виборчої комісії Дніпропетровської області за адресою: проспект Кірова, буд. 2 в м. Дніпропетровську, поєднаних з насильством та погрозою застосування насильства, за попередньою змовою з невстановленими особами, які виразилися у перешкоджанні здійсненню діяльності члену виборчої комісіїОСОБА_6, а також за фактом здійснення погроз застосування насильства голові Дніпропетровської міської виборчої комісії ОСОБА_7
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», наказу Генерального прокурора України від 18.09.2015 № 218 «Про організацію інформування суспільства щодо діяльності органів прокуратури України» органи прокуратури інформують суспільство про свою діяльність шляхом повідомлень у засобах масової інформації. Діяльність прокуратури оприлюднюється в загальнодержавних та місцевих друкованих ЗМІ і на офіційних веб-сайтах органів прокуратури.
Аналізуючи вказані положення КПК України та виходячи з положень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 суд дійшов висновку, що в порядку цивільного судочинства не підлягають розгляду цивільні справи за позовами, предметом яких є спростування недостовірної інформації, отриманої під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки законом установлено інший порядок оскарження такої інформації (у даному випадку її доведення чи спростування під час досудового розслідування та оцінки на відповідній стадії кримінального провадження).
Така інформація може та повинна бути перевірена органом досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 91 КПК України (обставини, які підлягають доказуванню) та яким за результатами досудового розслідування буде прийняте відповідне рішення.
Отже, суд погоджується з доводами представників відповідача про те, що у порядку цивільного судочинства не може розглядатися спір про спростування інформації органу досудового розслідування про проведення процесуальних дій, їх хід та здобуті результати, оскільки такій інформації оцінка надається у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Практика Європейського суду з прав людини стосовно порушення принципу невинуватості до суб’єктів, винних у порушенні цього принципу, відносить не лише осіб, які здійснюють досудове провадження, судовий розгляд кримінальних справ, а й інших осіб, які вважають особу винною у вчиненні злочину ще до ухвалення обвинувального вироку у кримінальній справі (справа Альне Де Рібемон проти Франції (Allenet de Ribemont v. France) від 10 лютого 1995 року, п. 33, п. 38, п. 41).
Проте, ніщо не може завадити відповідним органам надавити інформацію про перебіг розслідування в кримінальних справах, адже це суперечило б праву на свободу вираження поглядів, проголошеному статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Однак він зобов’язує робити це з усією необхідною обережністю та обачністю, щоб дотримати принцип презумпції невинуватості (справа Альне Де Рібемон проти Франції (Allenet de Ribemont v. France) від 10 лютого 1995 року, п. 38).
Тому, при вирішенні питання про порушення права на презумпцію невинуватості слід брати до уваги не лише зміст конкретних висловлювань, а й контекст, в якому вони були зроблені й важливо державним посадовим особам добирати слова, оприлюднюючи свої заяви ще до судового розгляду справи (справа «Дактарас проти Литви» (Dactaras v.Lithuania від 24 листопада 2000 року п.п. 41, 43).
Разом з тим, інформація, яку просить позивач визнати недостовірною, взята з контексту конференції, оскільки в оспорюваній інформації не йдеться та не стверджується винуватість позивача у вчиненні кримінальних правопорушень.
Відтак, при поширенні оспорюваної інформації про позивача посадовими особами Генеральної прокуратури України не порушено принцип презумпції невинуватості.
У рішенні від 07.02.2012 № 39954/08 «Аксель Спрінгер проти Німеччини» Європейський Суд з прав людини вказав, що «приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, в той час як публічних осіб така норма не стосується. Стаття 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не може бути підставою для того, щоб скаржитися на оприлюднення інформації на втрату репутації, яка є передбачуваним наслідком власних дій, таких як, наприклад, вчинення кримінального злочину» (пункти 83, 91).
Оскільки позивач займав публічну посаду та є публічною особою, про що він визнає у позовній заяві, зазначаючи, що є відомим політиком, одним із засновників та значних донорів Благодійного фонду «Фонд оборони країни», то інформування Генеральною прокуратурою України про хід досудового розслідування кримінального провадження, в якому ОСОБА_1 має статус підозрюваної особи, не суперечить вимогам законодавства України.
В И Р І Ш И В : В задоволенні позову ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, треті особи прокурор Генеральної прокуратури України ОСОБА_2, слідчий Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації,- відмовити повністю.
Мотивація суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», наказу Генерального прокурора України від 18 вересня 2015 № 218 «Про організацію інформування суспільства щодо діяльності органів прокуратури України» органи прокуратури інформують суспільство про свою діяльність шляхом повідомлень у засобах масової інформації. Діяльність прокуратури оприлюднюється в загальнодержавних та місцевих друкованих ЗМІ і на офіційних веб-сайтах органів прокуратури.
Відповідно до ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можуть розголошуватися лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Крім того, оскільки позивач займав публічну посаду та є публічною особою, про що він визнає у позовній заяві, зазначаючи, що є відомим політиком, одним із засновників та значних донорів Благодійного фонду «Фонд оборони країни», суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що інформування Генеральною прокуратурою України про хід досудового розслідування кримінального провадження, в якому ОСОБА_4 має статус підозрюваної особи, не суперечить вимогам законодавства України.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, судом першої інстанції не взято до уваги, що поширена Генеральною прокуратурою на брифінгу і в мережі Інтернет інформація щодо ОСОБА_4 є недостовірною, безпідставною, носить негативний характер та порушує особисті немайнові права позивача на повагу до його гідності та честі, недоторканість ділової репутації, а тому підлягає спростуванню, оскільки, як встановлено судом, оспорювана інформація була висвітлена ІНФОРМАЦІЯ_1 на брифінгу прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_6, зокрема, надано інформацію стосовно стану досудового розслідування кримінальних правопорушень, про підозру у яких повідомлено ОСОБА_4 та іншим особам, з дозволу органу досудового розслідування, були продемонстровані деякі речі та документи, вилучені під час проведення обшуків 31 жовтня 2015 у м. Дніпропетровську.
Законом установлено інший порядок оскарження отриманої під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні інформації. Така інформація може та повинна бути перевірена органом досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 91 КПК України (обставини, які підлягають доказуванню) та яким за результатами досудового розслідування буде прийняте відповідне рішення.
Відтак, оскільки позивач займав публічну посаду та є публічною особою, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що інформування Генеральною прокуратурою України про хід досудового розслідування кримінального провадження, в якому ОСОБА_4 має статус підозрюваної особи, не суперечить вимогам законодавства України. Крім того, суд першої інстанції врахував, що інформація, поширена на брифінгу посадовими особами Генеральної прокуратури України відносно позивача, є суспільно значимою, вона була предметом громадського інтересу на час поширення такої інформації, оскільки стосувалась кримінального провадження, досудове розслідування у якому здійснювалось відносно колишнього заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_4, таке право громадськості знати цю інформацію переважає право позивача на її захист, а тому таке поширення інформації відповідає практиці застосування Європейським судом з прав людини статті 8 Конвенції.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – представника ОСОБА_4 відхилити.
Мотивація суду касаційної інстанції.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Відповідно до частини другої статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Отже, Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.
Тому, при вирішенні питання про порушення права на презумпцію невинуватості слід брати до уваги не лише зміст конкретних висловлювань, а й контекст, в якому вони були зроблені, й важливо державним посадовим особам добирати слова, оприлюднюючи свої заяви ще до судового розгляду справи (справа «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року).
Встановивши, що інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, взята з контексту конференцій, та оскільки в оспорюваній інформації не йдеться та не стверджується винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень позивачем, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що при поширенні оспорюваної інформації про позивача посадовими особами Генеральної прокуратури України не порушено принцип презумпції невинуватості.
Тлумачення вказаного принципу здійснено ЄСПЛ і означає заборону формування передчасної позиції, в якій би відображалася інформація про те, що особа, обвинувачена у вчиненні злочину, є винуватою ще до того, коли її вину було доведено відповідно до закону (рішення ЄСПЛ від 25 березня 1983 року у справі «Мінеллі проти Швейцарії» (Minelli v. Switzerland)). Це стосується і висловлювань, вчинених посадовими особами про перебіг розслідування кримінального провадження, якщо такі твердження спонукають громадськість повірити у винуватість особи (рішення ЄСПЛ від 26 березня 2002 року у справі «Буткевічюс проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania)).
У рішенні ЄСПЛ від 04 липня 2019 року у справі «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine) також зазначено, що частина друга статті 6 наведеної вище Конвенції не дозволяє посадовим особам оголошувати особу винною до засудження цієї особи судом. Посадові особи повинні повідомляти громадськість про кримінальне розслідування, роблячи це обережно.
В інформації, яку бажає спростувати позивач, відповідач не зазначав про винуватість ОСОБА_1 , а навпаки інформує громадськість про розслідування певного кримінального провадження, не порушуючи презумпцію невинуватості особи.
ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Ткаченка Костянтина Валерійовича залишити без задоволення.
Коментар адвоката.
Судячи з тексту рішень судів, сторона Позивача і суди першої та апеляційної інстанцій зробили поспішні висновки, щодо фактичності тверджень. Як і в попередніх публікаціях цього блогу, слід було проаналізувати весь текст. Скласти список осіб що згадуються, в якій якості, про які періоди, та які висновки. За можливості долучити експерті висновки та свідків. І звичайно все це спів ставити з практикою нового Верховного Суду.
Після встановлення характеру інформації та особи відповідача – відбувається аналіз на можливість притягнення до відповідальності. Не вся інформація підлягає спростування, і не всі особи підлягають відповідальності. Власне для цього і потрібно залучати фахового адвоката, щоб провести попередню оцінку справи та доцільність подальшого судового супроводу.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
