Обставини справи.
Позивач за позовом про захист честі та гідності до Глобинської центральної районної лікарні зазначив наступні обставини справи: принижує честь і гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 інформацію поширену ОСОБА_2 в заяві адресованій Глобинській центральній районній лікарні щодо проведення психічного обстеження ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 грн. моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що в травні 2018 року їй стало відомо про поширення стосовно неї недостовірної інформації шляхом подання головою Манжеліївської сільської ради ОСОБА_2 заяви до Глобинської центральної районної лікарні. Також, звернувшись до Глобинської центральної районної лікарні ОСОБА_2 розповсюдив серед територіальної громади с. Манжелія неправдиву та недостовірну інформацію щодо неї. Подавши неправдиву інформацію яка була викладена у заяві щодо проведення психічного огляду позивача лікарями Глобинської центральної районної лікарні та розповсюджуючи цей факт серед населення с. Манжелія, відповідач створив негативну соціальну оцінку її особи в очах оточуючих порушивши честь позивача. Вважає, що такими діями порушено її немайнові права на честь, гідність і ділову репутацію. Відповідно до ст. 23 ЦК внаслідок порушення її прав, вважає що має право на відшкодування моральної шкоди, яку виразила у сумі 10000 грн., як мінімальну для відшкодування її душевних страждань, розумною і справедливою.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
Мотивація суду першої інстанції.
Відповідач в судових засіданнях заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, направив на адресу суду відзив на позов, в якому зазначив, що він є головою Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, 15.05.2018 року від імені жителів, в інтересах громади с. Манжелії, звернувся до головного лікаря Глобинської ЦРЛ ОСОБА_3, із пропозицією про обстеження психічного стану жительки с. Манжелія ОСОБА_1 , з підстав, того, що ОСОБА_1 як депутат Манжеліївської сільської ради, систематично порушує регламент засідань сесії, словесно принижує як депутатів так і жителів села, нехтує нормами суспільної моралі та агресивно веде себе по відношенню до оточуючих. 09.05.2018 року у с. Манжелія, після урочистого мітингу з нагоди Дня перемоги, ОСОБА_1 блокувала виїзд його, сільського голови до с. Ламане, де повинен був відбутися мітинг, тим самим перешкоджала йому виконувати свої посадові обов`язки, стосовно цієї події подана заява до Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області. 11.05.2018 року ОСОБА_1 втручалась в навчальний процес, який відбувався в Манжеліївській ЗОШ, з лайкою, криками та агресивними висловами в адресу місцевого самоврядування с. Манжелія. Також, зі слів жилетів с. Манжелія, 14.05.2018 року ОСОБА_1 перешкоджала їм потрапити до Манжеліївської АЗПСМ, в кабінеті завідуючого ОСОБА_4 грубо себе поводила відносно нього та погрожувала йому. Вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про психіатричну допомогу» мав право від імені жителів села, в інтересах громади с. Манжелія, звертатися до Глобинської ЦРЛ. Крім того, згідно ч. 1-2 ст. 30 ЗУ «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Обставини викладені у звернені можуть бути підтверджені свідками, а саме, що ОСОБА_1 словесно принижує як депутатів так і жителів села, нехтує нормами суспільної моралі та агресивно веде себе по відношенню до оточуючих. З цих підстав просив суд відмовити у позові в повному обсязі.
Представник третьої особи, в судові засідання не з`влявся направив на адресу суду заяву, про розгляд справи буз його участі, крім того зазначив, що заява про первинне психіатричне освідування була надана згідно ЗУ « Про психіатричну допомогу», ОСОБА_1 була оглянута в присутності її чоловіка комісією в складі двох лікарів – психіаторів: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , огляд проводився за усвідомленою згодою ОСОБА_1 , конфлікт даних осіб ґрунтується на правовій та політичній площині, особиста неприязнь, ознак психічних порушень, що підлягають обов`язковому диспансерному обліку та лікуванню у ОСОБА_1 не виявлено, стосовно задоволення позову покладаються на розсуд суду.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_9 повідомила суду, що є депутатом Манжелівської сільської ради. ОСОБА_1 відстоює свою позицію як депутата, на сесіях сільської ради постійно відбуваються суперечки і постійно є присутніми працівники поліції, яких викладає голова. Від людей їй стало відомо, що голова подав заяву про психічне обстеження ОСОБА_1 Їй стало відомо про таку заяву у червні 2018 року. З кулаками ОСОБА_1 ні на кого не кидалась, емоційно висловлює свою позицію, особисто знає її 5 років, працюють в одній організації, від працівників школи ніяких скарг не надходило.
Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_8 дала суду показання, що знає ОСОБА_1 з 1985 року. Неприязні стосунки між ОСОБА_1 та головою ОСОБА_2 почались з 2016 року. Депутатами приймались рішення про неповернення майна пенсіонерам лише ОСОБА_1 була проти. Часто намагалась викликати голову для обговорення проблемних питань, голова ніколи не погоджувався, наприклад замість санітарної вирубки була вирубана ділова деревина. 09 травня 2918 року до ОСОБА_2 підійшов ОСОБА_7 , ОСОБА_1 повідомила, що розговору не буде, після цього ОСОБА_2 поїхав, потім з`явились плітки, що блокували виїзд ОСОБА_2 . Лікарняний лист ОСОБА_1 (14.05.2018 р.) скоротили на 5 днів, лікаря просив скоротити лист голова. Потім дізнались, що була подана заява про психічне обстеження. Виконуючий обов`язки директора школи ніколи б не допустив скандалу. Голова написав заяву тому, що його не влаштовує громадянська позиція ОСОБА_1 , серед населення розповсюджувались чутки, що вона «ненормальна», а потім з`явилась заява.
Відповідно до ч. 10 ст. 11 Закону України « Про психіатричну допомогу», умисне подання заяви про психіатричний огляд особи, що містить завідомо неправдиві або неточні відомості щодо психічного стану цієї особи, тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відтак, аналізуючи викладену відповідачем у оскаржуваній заяві інформацію, суд дійшов висновку, що така містить чіткі твердження про факти, які можуть бути перевірені на предмет їх достовірності. Разом із тим, всупереч вимог ст.81 ЦПК України відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про достовірність інформації, викладеної у заяві, відтак, інформація що ОСОБА_1 вчиніє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих, цим самим може завдати значної шкоди своєму здоров`ю у зв`язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги є недостовірною, а з огляду на зміст вказаних тверджень в загальному контексті заяви, є також образливою, негативною, оскільки містить твердження про психіатричний стан позивачки, що мала на меті принизити її честь та гідність.
Показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_10 підтверджено, що інформація про психіатричний стан позивача була розповсюджена на все с. Манжелія, порушила недоторканість її особистого життя, завдала непоправних негативних наслідків для її репутації в межах життєвого простору, оскільки вона є депутатом Манжеліївської сільської ради.
Беручи до уваги вищевказані докази, висновки суду про винність відповідача у розповсюдженні неправдивої інформації про позивача, суд вважає, що діями відповідача заподіяно моральну шкоду позивачу внаслідок поширення недостовірної інформації, що ганьбить її честь та гідність, внаслідок чого вона перенесла душевні страждання. Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує в сукупності негативні наслідки, які настали для позивача, характер та обсяг її страждань, яких вона зазнала, ступінь вини відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями відповідача та вини останнього в її заподіянні, та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, вважає за можливе позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди задовольнити частково та для відшкодування завданої позивачу моральної шкоди стягнути із відповідача у її користь 3000,00 грн.
У Х В А Л И В : Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати недостовірною та такою що принижує честь та гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 , інформацію поширену ОСОБА_2 в заяві адресованій Глобинській центральній районній лікарні щодо проведення психічного обстеження ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн. моральної шкоди.
Мотивація суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатричний огляд проводиться з метою з`ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи.
Так, з наданих матеріалів справи вбачається, що заява щодо проведення обстеження психічного стану позивача ОСОБА_2 була складена відповідачем ОСОБА_1 як головою Манжеліївської сільської ради, за результатами колективного звернення групи мешканців села, котрі були занепокоєні значними змінами в поведінці та діях гр. ОСОБА_2 , та підписана значною групою громадян (13 осіб), котрі звернулися до нього з цим проханням. П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Тому, дана заява направлялася не з метою поширення недостовірної інформації чи приниження честі і гідності позивача, а з метою надання медичної допомоги ОСОБА_2 .
Відповідно до заяви лікаря – психіатра ОСОБА_19 та Медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів від 09.08.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 на обліку не перебуває, за допомогою не зверталась, на час огляду психічних розладів не виявлено.
З урахуванням викладених обставин апеляційний суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 правомірно звернувся до органу (Глобинської центральної лікарні), який законом уповноважений на перевірку його звернення, а доказів того, що метою звернення було приниження честі, гідності та ділової репутації позивача у справі не має.
Крім того, колегія суддів вважає, що позивачем не надано жодного доказу поширення саме відповідачем ОСОБА_1 інформації серед жителів населених пунктів сільської ради, чи хоч одній сторонній особі, оскільки про факти викладені в заяві чи про сам факт направлення такої заяви, могли вийти від 13 осіб, які звернулися до нього з колективним зверненням, а тому вищевказана інформація могла бути поширена не відповідачем ОСОБА_1 , а цими особами. Одночасно недостовірність інформації, яка містилася в заяві, позивачем не доведено, надані останьою докази лише вказують на її суб`єктивний характер, оскільки реальні події про які йдеться в заяві оцінювалися по різному сторонами по справі та жителями села.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що дії відповідача ОСОБА_1 були спрямовані в межах права подачі заяви згідно чинного законодавства, та не містять підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди на підставі ст. 23 ЦК України внаслідок відсутності порушеного права.
Мотивація суду касаційної інстанції.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатричний огляд проводиться з метою з`ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи.
Згідно статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Тлумачення статті 40 Конституції України свідчить, що у випадку, коли особа звертається до органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
Схожі висновки зробив Верховний Суд у постанові від 10 червня 2020 року у справі № 404/3230/16-ц.
Заява щодо проведення обстеження психічного стану позивача ОСОБА_1 була складена відповідачем ОСОБА_2 як головою Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, за результатами колективного звернення групи мешканців села, а тому відсутні підстави вважати, що ця заява направлялася з метою поширення недостовірної інформації чи приниження честі і гідності позивача.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог апеляційний суд визначившись правильно з характером спірних правовідносин, встановивши в повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Полтавського апеляційного суду від 02 січня 2020 року залишити без змін.
Коментар адвоката.
Цікава справа, оскільки апеляційним судом та касаційним судом було проаналізовано природу заяви про проведення психіатричного огляду та прирівняно її до звернення, що передбачено ст.40 Конституції України. А велика кількість судової практики вказує, що право на звернення є конституційний і ніхто не може бути його позбавлений. З аналізу текстів рішень, цікаво було б проаналізувати згадуване «колективне звернення» від 13 громадян – а саме дати відповідь із зверненням до експерта, коли таке колективне звернення було «створено».
Після встановлення характеру інформації та особи відповідача – відбувається аналіз на можливість притягнення до відповідальності. Не вся інформація підлягає спростування, і не всі особи підлягають відповідальності. Власне для цього і потрібно залучати фахового адвоката, щоб провести попередню оцінку справи та доцільність подальшого судового супроводу.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
