Обставини справи.
Позивач за позовом про захист честі та гідності до фізичної особи та редакції Камянка-Бузької газети “Життя і слово” зазначив наступні обставини справи: 21.10.2016 року в газеті “Життя і слово” вийшла стаття під авторством ОСОБА_3, в якій той виклав неправдиву інформацію та відверті образи в його сторону з метою очорнити його перед жителями міста, принизити його честь, гідність та знищити ділову репутацію. Вказує, що він очолює громадську організацію Камянка-Бузького районного товариства мисливців і рибалок “Крижень”, а ОСОБА_3 опублікував статтю для того, щоб будь-яким способом усунути його з посади голови товариства, а самому очолити цю громадську організацію. Позивач стверджує, що висловлювання про факти крадіжки з каси грошей є безпідставні, так як жодної кримінальної справи чи вироку суду з цього приводу немає. Окрім того, позивач зазначає, що він є власником земельної ділянки, яку він передав в оренду товариству, а окремі члени товариства наполягають, щоб він її подарував товариству. ОСОБА_3 розгніваний щодо закриття для полювання лісового масиву №7, однак таке закриття відбулось у звязку із вимогами, які були у приписі Державної екологічної інспекції, задля збільшення чисельності мисливської фауни та покращення екологічного стану. Вважає, що порушує його права і вислів в останньому абзаці щодо “не опускатися до рівня бидла”. Тому, просить суд визнати таку інформацію недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію і просить у звязку із цим відшкодувати завдану йому моральну шкоду, яку оцінює на рівні 60 тис. грн.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
Мотивація суду першої інстанції.
Разом з тим, аналізуючи зміст абзацу 7 спірної статті суд дійшов до переконання, що в такій частині міститься інформація, яка є неправдивою та порушує права позивача.
Зокрема, у абзаці 7 статті зазначено: “Але напруги ситуації додало те, коли ОСОБА_1 самочинно, всупереч рішенню ради Товариства, тобто незаконно, закриває для полювання цілий лісовий масив в обході №7 Новоставського низового колективу, чим наносить не тільки моральну шкоду членам Товариства, але й створює додаткове навантаження на інші мисливські угіддя ТМР.”
Тобто, у цьому висловлюванні міститься констатація факту незаконності та самочинності у діях позивача, що полягали у закритті лісового масиву в обході №7.
Досліджуючи питання правомірності чи неправомірності таких дій, а також їх самочинності та суперечності рішенням ради товариства судом встановлено наступне.
Так, як видно із припису Державної екологічної інспекції у Львівській області від 04.03.2016р. №115/40 голові Камянка-Бузького районного ТМР “Крижень” ОСОБА_1 приписано, зокрема, в єгерському обході №7 провести заходи щодо збільшення чисельності мисливської фауни, покращення екологічного стану мисливських угідь в строк до 04.05.2016р. (а.с. 21-22).
На виконання такого припису, 06.04.2016р. ОСОБА_1 як голова ТМР “Крижень” видав наказ №22 “Про створення відтворюючої ділянки”, яким наказано лісовий масив єгерського обходу №7 Зіболківського лісництва площею 938 га. та Камянка-Бузького “Галсільліс” площею 503 га. створити відтворюючу ділянку, згідно Закону України “Про мисливське господарство та полювання” (а.с. 23).
В свою чергу у ст. 20 Законі України “Про мисливське господарство та полювання” зазначено, що з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин).
Таким чином, судом встановлено, що приймаючи рішення про створення відтворюючої ділянки в частині мисливського угіддя, позивач як голова товариства виконував вимоги припису компетентного державного органу, а його рішення відповідає вимогам закону, ніким не скасовано та не оскаржено. Відтак, висловлювання відповідача у статті про незаконність такого рішення не відповідають дійсності, тобто така інформація є недостовірною.
Не відповідає дійсності й висловлювання автора про те, що рішення позивач прийняв “… самочинно, в супереч рішенню ради Товариства …”. Щодо цього твердження, то судом встановлено, що в період з моменту винесення припису (04.03.2016р.) до моменту видачі наказу “Про створення відтворюючої ділянки” (06.04.2016р.) не було жодного рішення ради товариства щодо цього питання.
Протокол засідання ради ТМР “Крижень” від 17.04.2016р. на якому було, зокрема, питання про виконання вимог припису не спростовує такого висновку суду, так як такий датований після винесеного наказу. Окрім того, з протоколу неможливо встановити яке рішення прийнято, а якщо вважати, що таким рішенням є виступ ОСОБА_3, то в такому виступі також міститься пропозиція щодо закриття полювання на кабана на 1 рік (а.с. 73).
Таким чином, ОСОБА_1 не приймав жодного власного рішення всупереч рішенню ради товариства, яке б стосувалося створення відтворюючої ділянки на частині мисливського угіддя, а тому відповідач безпідставно вказує у своїй статті, про те, що ОСОБА_1 всупереч рішенню ради товариства закриває для полювання цілий лісовий масив.
Оцінюючи вжитий автором термін “самочинно” суд відзначає, що у Великому тлумачному словнику сучасної української мови (Уклад і голов. ред. В27 ОСОБА_6. К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. 1440 с. ) міститься визначення терміну самочинно, що означає той, який робиться самовільно, незаконно (с. 1102).
Згідно п. 5.9. нової редакції Статуту громадської організації Камянка-Бузького районного товариства мисливців та рибалок ТМР “Крижень” голова товариства здійснює дії від імені товариства; без доручення репрезентує товариство в зовнішніх стосунках, представляє товариство в офіційних стосунках з державними органами, громадськими об’єднаннями та іншими юридичними особами (а.с. 58).
Як видно із ОСОБА_6 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником громадської організації ” Камянка-Бузького районного товариства мисливців та рибалок ТМР “Крижень”” є ОСОБА_1 (а.с. 138-140).
За таких обставин суд вважає, що автором статті вказано неправдиву інформацію про те, що “… ОСОБА_1 самочинно … закриває для полювання цілий лісовий масив в обході №7 Новоставського низового колективу… “. ОСОБА_1 приймаючи таке рішення діяв у відповідності до вимог статуту та згідно повноважень його як керівника.
Причому суд не приймає доводи відповідачів про те, що такі повноваження віднесені до ради товариства, так як аналіз п. 5.8. Статуту свідчить, що до повноважень ради товариства не належить вирішення даного питання.
Отже, суд дійшов до переконання, що у спірній статті газети міститься недостовірна інформація про позивача, а тому його вимоги в цій частині підлягають до задоволення. При чому суд, роблячи такий висновок, бере до уваги розяснення, які містяться у п. 15 Постанови, де зазначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Так як відомості про прийняте позивачем ОСОБА_1 рішення як незаконне, самочинне і всупереч рішенню ради товариства не відповідає дійсності, то така поширена інформація є недостовірною.
ВИРІШИВ : Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та редакції Камянка-Бузької газети “Життя і слово” про зобовязання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, інформацію розміщену на сторінці 8 газети “Життя і слово” №40 (2851) від 21 жовтня 2016 року в статті під назвою “Камянка-Бузьке товариство мисливців і рибалок: назріває конфлікт”, автором якої є ОСОБА_3, а саме інформації: “Але напруги ситуації додало те, коли ОСОБА_1 самочинно, всупереч рішенню ради Товариства, тобто незаконно, закриває для полювання цілий лісовий масив в обході №7 Новоставського низового колективу, чим наносить не тільки моральну шкоду членам Товариства, але й створює додаткове навантаження на інші мисливські угіддя ТМР.”
Мотивація суду апеляційної інстанції.
Колегією суддів встановлено, що у відповідності до п. 5.8. нової редакції Статуту громадської організації Кам’янка-Бузького районного товариства мисливців та рибалок ТМР “Крижень” та п. к) чинного Положення “Про Раду ТМР “Крижень”, затвердженого рішенням Ради ТМР “Крижень” № 2 від 05 березня 2016 року, Рада Товариства організовує використання та впорядкування мисливських угідь: приймає рішення про створення та встановлює межі мисливських угідь; приймає рішення про проведення таксації мисливської фауни; приймає рішення про тимчасову заборону чи обмеження полювання в окремих мисливських угіддях у відповідності до ст. 20 Закону України “Про мисливське господарство та полювання”.
На підставі викладеного, судова колегія прийшла до переконання, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що ОСОБА_4 приймаючи рішення (наказ № 22 “Про створення відтворюючої ділянки” від 06 квітня 2016 року) діяв у відповідності до вимог статуту та згідно повноважень його як керівника.
В той же час, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що наказ № 22 “Про створення відтворюючої ділянки” від 06 квітня 2016 року, виданий головою ТМР “Крижень” ОСОБА_4 не скасований, не оскаржений, а рішення про заходи, які необхідно вжити для виконання припису № 115/04 Державної екологічної інспекції у Львівській області від 04.03.2016 року було прийняте на засіданні Ради ТМР «Крижень» лише 17 квітня 2016 року.
Оцінюючи вжитий автором термін “самочинно” необхідно зазначити, що у Великому тлумачному словнику сучасної української мови (Уклад і голов. ред. В27 В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. – 1440 с. ) міститься визначення терміну самочинно, що означає той, який робиться самовільно, незаконно (с. 1102).
Фраза «самочинно, всупереч рішенню ради Товариства, тобто незаконно» в оскаржуваному контексті є цілісною, виокремити окремі слова з такої не є можливим, так як вони доповнюють зміст одне одного, оскаржувана інформація в цілому є фактичним твердженням, а не оціночним судженням. І оскільки наказ № 22 “Про створення відтворюючої ділянки” від 06 квітня 2016 року є чинним, колегія суддів приходить до висновку, що висловлюватись у друкованому засобі масової інформації про його незаконність у відповідача не було підстав, а відтак позов в частині визнання недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4, інформації, розміщеної на сторінці 8 газети “Життя і слово” № 40 (2851) від 21 жовтня 2016 року в статті під назвою “Кам’янка-Бузьке товариство мисливців і рибалок: назріває конфлікт”, автором якої є ОСОБА_2, а саме: “Але напругу ситуації додало те, коли ОСОБА_4 самочинно, всупереч рішенню ради Товариства, тобто незаконно, закриває для полювання цілий лісовий масив в обході № 7 Новоставського низового колективу, чим наносить не тільки моральну шкоду членам Товариства, але й створює додаткове навантаження на інші мисливські угіддя ТМР.” підлягає до задоволення з мотивів викладених вище.
п о с т а н о в и л а:Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кам’янка – Бузького районного суду Львівської області від 07 червня 2017 року в частині задоволених позовних вимог про визнання недостовірною і спростування інформації скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, редакції Кам’янка – Бузької газети “Життя і слово” в такій частині вимог задовольнити. Визнати недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4, інформацію розміщену на сторінці 8 газети “Життя і слово” № 40 (2851) від 21 жовтня 2016 року в статті під назвою “Кам’янка-Бузьке товариство мисливців і рибалок: назріває конфлікт”, автором якої є ОСОБА_2, а саме інформацію: “Але напругу ситуації додало те, коли ОСОБА_4 самочинно, всупереч рішенню ради Товариства, тобто незаконно, закриває для полювання цілий лісовий масив в обході № 7 Новоставського низового колективу, чим наносить не тільки моральну шкоду членам Товариства, але й створює додаткове навантаження на інші мисливські угіддя ТМР.” та зобов’язати Комунальне підприємство редакцію Кам’янка-Бузької газети “Життя і слово” (ЄДРПОУ 02474050) спростувати цю недостовірну інформацію шляхом оприлюднення в найближчому номері газети “Життя і слово” резолютивної частини рішення суду.
Мотивація суду касаційної інстанції.
При цьому, визначаючи частину публікації авторства ОСОБА_3 недостовірною, апеляційний суд без будь-якого обґрунтування, без правового аналізу, зазначив узагальнюючу фразу, а саме: що використання в статті термінів «самочинно» і «незаконно», оскільки наказ є чинним, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , містить некоректні висловлювання та являється фактичними твердженнями.
Також апеляційний суд не врахував, що поширена інформація, яка містила оціночні судження, стосувалися критики керівника громадської організації, інтерес до діяльності якого є високим, а тому рівень критики цієї особи або суб`єктивні думки про неї є значно ширшим.
При цьому апеляційний суд зазначив, що враховує практику Європейського суду з прав людини, проте на вказав жодного рішення Європейського суду з прав людини, без посилання та аналізу яких таку фразу в судовому рішенні використовувати не має сенсу. Саме застосування судового прецеденту, виробленого рішеннями Європейського суду з прав людини, сприяє чіткості та універсалізації розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, встановлює певні стандарти правосуддя, яких повинен додержуватися суд, конкретизує та розвиває конвенційні положення, надає змогу правильно зрозуміти їх букву і дух, дисциплінує суддів, які ухвалюють рішення
А, зазначивши норми національного матеріального права й пославшись на постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», суд неправильно їх застосував до встановлених фактичних обставин справи.
Щодо використання в статті автора термінів «самочинно» і «незаконно», які апеляційний суд вважав достатніми для задоволення позову, оскільки наказ, прийнятий позивачем, є чинним і ці терміни принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , то Верховний Суд зазначає таке.
Для захисту честі, гідності та ділової репутації суду необхідно чітко визначити предмет доказування у справі і що саме було предметом поширення інформації, тобто чи є об`єктивні підстави для відповідальності за статтею 277 ЦК України. Для цього слід було визначитися із діями, явищами, фактами, на який направлений матеріал, а також безпосередній, чи опосередкований характер мають ці дії, явища, факти з особою позивача. Тобто, поширена інформація від імені автора стосується безпосередньо особи позивача, чи цим самим опосередковано висвітлюються події, що стосуються позивача, у суспільному, колективному житті через призму думок автора. Це можливо зробити, лише проаналізувавши весь контекст поширеної інформації, а не «вирвані» з нього терміни, чого апеляційний суд не зробив.
Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що використання у статті термінів «самочинно» і «незаконно» стосувалися саме подій, пов`язаних з прийнятим позивачем наказом, з аналізом його повноважень, передбачених статутом, як керівника громадської організації, і не стосувалися безпосередньо особи позивача. Так, ОСОБА_3 у статті посилався на те, що ОСОБА_1 діяв самочинно, тобто всупереч рішенню Ради товариства, яке на зборах прийняло інше рішення про виконання припису екологічної інспекції, й незаконно, тобто не маючи повноважень приймати наказ від 06 квітня 2016 року № 22, так як це відносилось до виключних повноважень Ради ТМР «Крижень» (пункти 5.8, 5.9 Статуту), що підтверджено наведеними вище доказами, встановленими судами.
У зв`язку з цим Верховний Суд вважає, що спростований судом абзац 7 статті авторства ОСОБА_3 не містить недостовірної інформації, яка би порушувала немайнові права позивача, оскільки є оціночними судженнями автора і певною власною критичною думкою дій позивача.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, а, отже, відсутні підстави й для відшкодування на його користь моральної шкоди, яка стягнута рішенням районного суду, а не апеляційним судом, і яке ОСОБА_3 у касаційному порядку не оскаржено, хоча в касаційній скарзі й проситься відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.
Коментар адвоката.
Справа цікава спробую дати визначення поняттям «самочинно» та «незаконно». Але касаційна інстанція вирішила піти шляхом визначення крити діяльності голови ТМР. Такий підхід можна було б критикувати, але касаційна інстанція вірно протлумачила локальні акті та хронологію їх видання, що суперечило доводам позивача. Власне, черговий раз, журналістам надають змогу вільно висловлюватися та широко критикувати ті чи ніші явища.
Після встановлення характеру інформації та особи відповідача – відбувається аналіз на можливість притягнення до відповідальності. Не вся інформація підлягає спростування, і не всі особи підлягають відповідальності. Власне для цього і потрібно залучати фахового адвоката, щоб провести попередню оцінку справи та доцільність подальшого судового супроводу.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
