Чи може публічно оголошувати звинувачення Генеральний прокурор про особу? Чи є Президент України – публічною особою? Чи підлягає захист честь і гідність Президента України ?
Сторони по справі: Позивач: Янукович Віктор Федорович , відповідач: Генеральна прокуратура України , відповідач: Луценко Юрій Віталійович Генеральний прокурор України , Представник відповідача: Дитинко Оксана Володимирівна, Представник позивача: Невмержицький Сергій Іванович, Представник відповідача: Конакова Вікторія Олегівна, Представник відповідача: Степаненко Юлія Миколаївна
Предмет спору: захист честі, гідності, ділової репутації; визнання поширеної інформації недостовірною; спростування недостовірної інформації
Предмет позову: 1. Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 Генеральним прокурором України ОСОБА_2 у виступі на дебатах високого рівня Генеральної Асамблеї ООН з нагоди п`ятнадцятої річниці схвалення Конвенції ООН проти корупції, м. Нью-Йорк, США, текст якого опубліковано ІНФОРМАЦІЯ_4 на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (www.gp.gov.ua). інформацію, яка стосується ОСОБА_1 наступного змісту: – « Колишній Президент України ОСОБА_1 та його злочинна організація, втікаючи з країни, привласнили понад 40 мільярдів доларів США»
– «Насамперед, ми застосували спеціальну конфіскацію та повернули для національного розвитку до Державного бюджету України 1,5 мільярди доларів СІЛА, які були привласнені «державною мафією» ОСОБА_1.».
2. Зобов`язати Офіс Генерального прокурора (ідентифікаційний код: 00034051, адреса місця знаходження: вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011) не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням законної сили, спростувати недостовірну інформацію, яка стосується ОСОБА_1 , шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (www.gp.gov.ua) в розділі «Новини» тим самим шрифтом, що і поширена недостовірна інформація, тексту наступного змісту: «Генеральним прокурором України ОСОБА_2 . під час виступу ІНФОРМАЦІЯ_4 на дебатах високого рівня Генеральної Асамблеї ООН з нагоди п`ятнадцятої річниці схвалення Конвенції ООН проти корупції, м. Нью-Йорк, США, була поширена недостовірна інформація про привласнення колишнім Президентом України ОСОБА_1 понад 40 мільярдів доларів США, та про привласнення ОСОБА_1 1,5 мільярдів доларів США, які були повернуті до Державного бюджету України шляхом проведення спецконфіскації».
3. Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 Генеральним прокурором України ОСОБА_2 на його персональній сторінці в соціальній Інтернет-мережі FасеBоок (www.facebook . com /ОСОБА_2 ), інформацію, яка стосується ОСОБА_1 , наступного змісту: «Спільними зусиллями ми конфіскували до державного бюджету 1,5 млрд дол державної мафії ОСОБА_1».
4. Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на його персональній сторінці в соціальній Інтернет-мережі FасеBоок ( www .facebook . com /ОСОБА_2 ) не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням законної сили тим самим шрифтом, що і поширена недостовірна інформація тексту наступного змісту « ІНФОРМАЦІЯ_4 на моїй сторінці у FасеBоок була опублікована недостовірна інформація, яка стосується ОСОБА_1 , про привласнення ним 1,5 мільярдів доларів СІЛА, які були конфісковані до Державного бюджету.»
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
Позиція суду першої інстанції:
Аналізуючи зміст інформації, який був поширений ОСОБА_2 , а саме в частині того, чи інформація стосується позивача, суд приходить до висновку, що інформація «Насамперед, ми застосували спеціальну конфіскацію та повернули для національного розвитку до Державного бюджету України 1,5 мільярди доларів США, які були привласнені «державною мафією» ОСОБА_1» та «Спільними зусиллями ми конфіскували до державного бюджету 1,5 млрд дол. державної мафії ОСОБА_1» не стосується конкретно позивача, а є узагальнюючим визначенням дій осіб, правомірність дій яких перевіряється в межах кримінального провадження № 12013220540000400.
Відтак в частині позовних вимог, які стосуються вищезазначених висловлювань відсутній склад юридичного правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову.
…
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Каракаш і Єшілимак проти Туреччини» (Karakas and Yesilmak v Turkey), 43925/98, встановлено: «Свобода висловлення поглядів, що її гарантує стаття 10 Конвенції, передбачає свободу отримувати та передавати інформацію. Тому частина 2 статті 6 не може перешкодити органам влади інформувати загал про ще незавершені кримінальні розслідування, вимагаючи, однак, щоб вони це робили з усією тією обачністю й обережністю, якої потребує дотримання презумпції невинуватості».
У пункті 96 Рішення Європейського суду з прав людини по справі у справі «Хужин та інші проти Росії» (Khuzhin and Others v. Russia) суд наголошував: « Беручи до уваги той факт, що зазначені особи займали важливі посади в органах міста та обласної прокуратури, вони змушені були приділяти неабияку увагу і обережність у виборі слів, описуючи процес розслідування кримінальної справи».
У справі Гужа проти Молдови (Guja v. Moldova) N 14277/04 Європейським судом з прав людини постановлено, що «державний службовець в силу характеру держаної служби повинен виявляти стриманість і обачність» (п. 70); « для суду важливо встановити, чи діяла особа, що обнародує інформацію добросовісно…» (п.77); «свобода вираження думки супроводжується обов`язками і відповідальністю, і будь-яка особа, яка вирішила оприлюднити інформацію, повинна ретельно перевірити – в тій мірі, в якій дозволяють обставини, – що вона точна і достовірна».( п. 75.);
Комітетом Міністрів Ради Європи 10 липня 2003 року прийнято рекомендацію REC(2003)13 Комітету Міністрів Державам-Членам щодо надання інформації стосовно кримінального судочинства (далі – Рекомендація). В Додатку до даної Рекомендації Комітет Міністрів Ради Європи нагадав про зобов`язання держав-членів щодо основного права на свободу вираження та інформації, гарантованого Статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод та встановив принципи надання інформації через засоби масової інформації стосовно кримінального судочинства. Відповідно до Третього принципу Додатку до Рекомендації встановлено, що судові органи та правоохоронні служби мають надавати засобам масової інформації лише перевірену інформацію або інформацію, яка базується на обґрунтованих припущеннях. В останньому випадку це має бути чітко вказане засобам масової інформації.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
З наданих відповідачами доказів встановлено, що на час звернення з даним позовом слідчим відділом управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у низці кримінальних проваджень стосовно створення ОСОБА_1 злочинної організації та її структурних підрозділів у різних сферах економіки, у тому числі структурного підрозділу під керівництвом ОСОБА_11 , а також вчинення у її складі тяжких, особливо тяжких та інших злочинів у паливно-енергетичному та банківському секторах економіки, сфері оподаткування та інших.
Зазначене підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. ).
…
В И Р І Ш И В : В задоволені позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації – відмовити.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
Позиція суду апеляційної інстанції:
Аналізуючи характер висловлювань, які є предметом розгляду даної справи, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно неможливості вважати дані висловлювання твердженнями про вчинення позивачем конкретних діянь, а сам характер таких висловлювань та контекст, в якому вони були здійснені, призводить до їх сприйняття саме як висловлення оцінки а не твердження. Зазначене підтверджується і відповідним висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 06.11.2018 року. При цьому суд критично відноситься до іншого експертного висновку лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи від 07.09.2018 року, який був представлений стороною позивача, оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що на час складання такого висновку свідоцтво експерта, що склав висновок, припинило свою дію і було анульовано.
Європейський суд з прав людини вважає порушенням статті 10 Конвенції з прав людини задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо публічної особи є значно ширшою ніж щодо окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, посадова особа, погоджуючись на виконання владних повноважень, бере на себе обов`язок нести і поєднаний з цими повноваженнями тягар, до складу якого входить, зокрема, певний дискомфорт від критичного ставлення до влади. Оскільки посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну діяльність на регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. Такий висновок міститься в ряді постанов Верховного Суду, зокрема від 21 серпня 2018 року у справі №607/4318/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі 757/40646/17-ц, від 17 січня 2020 року у справі №343/1867/17.
Оскільки позивач є колишнім Президентом України, має особливий статус і є публічною особою, колегія судів погоджується з тим, що межа допустимої критики по відношенню до позивача як до публічної особи може бути висловлена в значно гострішей формі ніж по відношенню до звичайного громадянина, а застосування певних словосполучень в контексті розповсюдженої інформації не можна сприймати як твердження про вчинення конкретної дії, яка підпадає під ознаки кримінального правопорушення.…
п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Сташків Катерини Іванівни залишити без задоволення.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
Позиція суду касаційної інстанції:
Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду
…
Крім того, у разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації Комітету Міністрів Ради Європи про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року (далі – Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі – Резолюція).
У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися “виставити” себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
Проблеми, пов`язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини.
…
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач є колишнім Президентом України, має особливий статус і є публічною особою, а тому межа допустимої критики та обсяги поширеної інформації щодо нього є значно ширшими, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності держави та його безпосередні дії становлять суспільний інтерес.
З урахуванням наведеного, прецедентної практики Європейського суду з прав людини, суди попередніх інстанцій, належним чином дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, дійшли правильного висновку про те, що спірні висловлювання є оціночними критичними судженнями з огляду на неможливість їх сприйняття в якості твердження про вчинення конкретної дії.
Поширення таких висновків відповідачем повинно оцінюватись з точки зору суспільно відповідальної поведінки будь-якої особи перед суспільством, а аналіз таких висновків повинен здійснюватися суспільством на основі усієї інформації отриманої з різних джерел.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 21 серпня 2018 року у справі № 607/4318/16-ц (провадження № 61-24241св18); від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17-ц (провадження № 61-48302св18); від 11 вересня 2019 року у справі № 757/40646/17-ц (провадження № № 61-8718св19); від 17 січня 2020 року у справі № 343/1867/17 (провадження № 61-4278св19).
При цьому у постанові від 11 липня 2019 року у справі № 757/1136/17-ц (провадження № 61-1311св19) Верховним Судом зроблено аналогічні правові висновки щодо позивача у справі, яка переглядається, який
з 2010 року по 2014 рік обіймав посаду Президента України, тобто був наділений владними повноваженнями та був главою держави, отже межа допустимої критики щодо нього як політика є значно ширшою, а його діяльність є об`єктом значного суспільного інтересу.
Верховний Суд відхиляє посилання касаційної скарги на відсутність
…
ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Сташків Катерини Іванівни, залишити без задоволення.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
Коментар адвоката.
Виходячи з тексту рішень судів, вбачається що стороною Позивача не враховано що Позивач є публічною особою і межа критики щодо його діяльності є ширшою. Власне, вивчення актуальної судової практики, дало б відповідь на питання можливості захисту честі та гідності публічної особи.
При необхідності захисту честі та гідності слід встановити характер інформації та особи відповідача, а саме аналіз на можливість притягнення до відповідальності таких осіб. Не вся інформація підлягає спростування, і не всі особи підлягають відповідальності. Власне для цього і потрібно залучати фахового адвоката, щоб провести попередню оцінку справи та доцільність подальшого судового супроводу.
