Коментар начальника комунального управління є оціночним судженням

Цивільне провадження

Чи підлягає спростуванню коментар начальника комунального управління? Чи є коментарі начальника архітектурно-будівельного контролю оціночним судженням чи фактичним твердженням?

Фізична особа звернулася з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Начальник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Дядюсь Микола Миколайович.

Висновновки Верховного Суду.
– керівник комунального управління має право надавати коментарі ЗМІ про свою позицію у спорі між органом місцевого самоврядування та фізичною особою;
– інформація про забудову історичного центру міста є інформаціює місцевого значення (суспільно важлива ???)
– позивач не був позбавлений права на відповідь (надати свій коментар), у такій же формі, що і відповідач.

Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941

Позивач просить визнати недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до його гідності, честі та недоторканості ділової репутації, інформацію, розповсюджену відповідачем:
у газеті «Рівне вечірнє» від 7 березня 2019 року «Це ніякий не навіс, а самочинне будівництво. За такі дії був виписаний штраф, а будівельні роботи припинено…»;
в інтернет-виданні «ЧаРівне» від 17 листопада 2020 року «Це ніякий не навіс,…а повноцінна самочинна добудова, самочинне будівництво…»;
в інтернет-виданні «Рівне вечірнє» від 18 листопада 2020 року «…добиватимемося через суд, щоб …незаконну прибудову знесли»;
у газеті «Рівне вечірнє» від 19 листопада 2020 року «…нотаріус ОСОБА_1 продав свою незаконну прибудову іншій особі…Через це добиватимемося через суд, щоб…незаконну прибудову знесли.
Просить зобов`язати відповідача невідкладно, але не пізніше 10-ти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену відносно нього недостовірну інформацію шляхом розміщення в засобах масової інформації, а саме: газеті «Рівне вечірнє», інтернет-виданні «Рівне вечірнє», інтернет-виданні «ЧаРівне» оголошень наступного змісту: у газеті «Рівне вечірнє»: «У газетах «Рівне вечірнє» від 7 березня 2019 року (стаття «Суддя проведе засідання за пам`ятником Петлюрі») та від 19 листопада 2020 року (стаття «Нотаріус незаконно збудував паркан в історичній частині Рівного») начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради була оприлюднена інформація про самочинне будівництво, незаконну прибудову на вулиці Пересопницькій у Рівному нотаріусом ОСОБА_1 Повідомляємо, що розповсюджена інформація стосовно нотаріуса ОСОБА_1 є непідтвердженою та недостовірною»; в інтернет-виданні «ЧаРівне»: «В інтернет-виданні «ЧаРівне» від 17 листопада 2020 року (стаття «В центрі Рівного нотаріус ОСОБА_1 збудував «навіс» та встановив паркан») начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Дядюсем Миколою була оприлюднена інформація про самочинне будівництво і самочинну добудову по вулиці Пересопницькій у Рівному ОСОБА_1 . Повідомляємо, що розповсюджена інформація стосовно нотаріуса ОСОБА_1 є непідтвердженою та недостовірною»; в інтернет-виданні «Рівне вечірнє»: «В інтернет-виданні «Рівне вечірнє» від 18 листопада 2020 року (стаття «Нотаріус збудував самочинний паркан у історичній частині Рівного») Миколою Дядюсем , начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради була оприлюднена інформація про незаконну прибудову нотаріусом ОСОБА_1 . Повідомляємо, що розповсюджена інформація стосовно нотаріуса ОСОБА_1 є непідтвердженою та недостовірною».
Також просить стягнути з відповідача моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 100000 грн.

Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941

Позиція суду першої інстанції.
Розповсюджена інформація негативно вплинула на його професійну діяльність. У 2018 році до нього як нотаріуса звернулося 995 осіб та було вчинено 995 нотаріальних дій. У 2019 році було вчинено 888 нотаріальних дій. Тобто, кількість звернень до нього як нотаріуса після поширення неправдивої інформації зменшилася. Внаслідок порушення відповідачем його прав в порядку ст.23 ЦК України має право на відшкодування моральної шкоди. Вважає розумною та справедливою для відшкодування моральних страждань суму 100000 грн.

Згідно з ч.1, 2 ст.30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

З огляду на формулювання змісту спростування, яке позивач просить зобов`язати здійснити відповідача, недостовірною та непідтвердженою позивач просить визнати інформацію про самочинне будівництво, самочинну добудову, незаконну прибудову на АДРЕСА_1 . При цьому, позивач покликається на обставини, встановлені рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/1018/19 та Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/785/19.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, а не правова оцінка цих обставин судом.

Рівненський окружний адміністративний суд у справі № 460/1018/19 дійшов висновку, що відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не довів порушення позивачем п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, на усунення яких було видано оскаржений припис.

Згідно з п.2 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, застосовується позовна давність в один рік. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст.267 ЦК України).
В п.11 постанови Пленуму від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення» Верховний Суд України роз`яснив, що, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові на цих підставах, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленої до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійної підставою для цього. Отже, сплив позовної давності є підставою для відмови в позові у разі доведеності позовних вимог.
Відтак, в задоволенні позовних вимог про визнання недостовірною та спростування поширеної інформації суд відмовляє за безпідставністю.

у х в а л и в:
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, начальник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Дядюсь Микола Миколайович, про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Позиція суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 47-1Закону України«Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, згідностатті 277 ЦК Українине є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положеньстатті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особливо якщо такі висловлювання стосуються публічної особи. Або посадової особи рівня суспільного значення та його діяльність представляє суспільний інтерес.

З урахуванням наведених норм матеріального права, прецедентної практики Європейського суду з прав людини, суд першої інстанції належним чином дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, дійшов правильного висновку про те, що поширена начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дядюсь М.М. інформація (коментар) була його власними судженнями та оцінкою поширеної, підготовленої і оформленої у вигляді Акту позапланової перевірки державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №189-ПП від 16 листопада 2018, протоколу про адміністративне правопорушення та приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт і про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, постанов №052А01-22 від 23 листопада 2018 та №84А/01-22 від 26 грудня 2019 року інформації щодо позивача у цій справі.
Таким чином, така оцінка є вираженням суб`єктивної думки відповідача, тобто є не твердженням, висловленим особисто відповідачем про факт, а є оцінкою отриманої інформації та власними висновками від цієї інформації. Такі висновки не можуть бути а ні спростовані, а ні підтверджені, а тому не можуть бути предметом спору.
Поширення таких висновків відповідачем повинно оцінюватись з точки зору суспільно відповідальної поведінки будь якої особи перед суспільством, а аналіз таких висновків повинен здійснюватися суспільством на основі усієї інформації отриманої з різних джерел.
Враховуючи, що не відбулось поширення недостовірної інформації у вигляді фактів щодо позивача, відсутній склад правопорушення наявність якого може бути підставою для задоволення позовних вимог.
Крім того, позивачем жодним чином не доведено, що поширення відповідачем вищевказаної інформації призвело до створення негативної соціальної оцінки особи позивача у очах оточуючих, що призвело до порушення права на повагу до честі позивача, тобто, позивач не довів, що поширена інформація порушує його особисті немайнові права, завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 липня 2021року залишити без зміни.

Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941

Позиція суду касаційної інстанції

Отже ОСОБА_3 , будучи керівником утвореного Рівненською міською радою Управління державного архітектурно-будівельного контролю, інформував у місцевих ЗМІ територіальну громаду м. Рівне про свою позицію у спорі, який виник між органом місцевого самоврядування та ОСОБА_1 .
Вочевидь вказана інформація, яка стосувалась питання забудови історичного центру міста, мала значення для місцевої громади.
ОСОБА_1 , в свою чергу, не був позбавлений можливості скористатись правом на відповідь та викласти власну позицію щодо порушеного питання.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення та постанови судів попередніх інстанцій.
..
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 липня

Коментар адвоката.
Кропітлива робота суду першої інстнації дозволила встановити часові рамки виникнення подій, які в подальшому були визнані як достовірні на момент поширення інформації. Надалі суди апеляційної та касаційної інстанції погоджувалися з раніше зробленими висновками.

При необхідності захисту честі та гідності слід встановити характер інформації та особи відповідача, а саме аналіз на можливість притягнення до відповідальності таких осіб. Не вся інформація підлягає спростування, і не всі особи підлягають відповідальності. Власне для цього і потрібно залучати фахового адвоката, щоб провести попередню оцінку справи та доцільність подальшого судового супроводу.

Оцініть статтю
Додати коментар