Обставини справи.
Позивач за позовом про захист честі та гідності до приватного підприємства «Заставнівська обласна редакція газети «ГОЛОС КРАЮ» зазначив наступні обставини справи: «просив визнати недостовірною інформацію в публікації відповідача ОСОБА_10 через мережу Інтернет на його особистій сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» також інформацію в статті газети «ОСОБА_11 Краю» під назвою «ОСОБА_3 правда?», автором якої є відповідач ОСОБА_9, а також зобов’язати відповідачів спростувати зазначену інформацію.
На обґрунтування зазначених позовних вимог позивач посилався на те, що він з 01.09.2016р. працює в Чернівецькій обласній раді на посаді начальника відділу адміністративно-територіальної реформи та децентралізації виконавчого апарату обласної ради. Також він є головою громадсько-політичного руху «ОСОБА_12Наливайченка» пом.Чернівці. З 11.04.2006р. по 06.11.2015р. він займав посаду міського голови Заставнівської міської ради Чернівецької області. На момент звернення із позовом Заставнівську міську раду очолював міський голова ОСОБА_9,а інший відповідач -ОСОБА_10 є заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
13.08.2017року о19:09в мережі Інтернет на особистій сторінці заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради у м.Заставна ОСОБА_10 в соціальній мережі «Фейсбук» був опублікований допис під назвою «Відповідь міського голови ОСОБА_13 на коментар ОСОБА_8 підкріплена документами», доступна за посиланням https://www.facebook.com/permalink.php?storyfbid=281078932373187&id=100014132471637 .
У даній публікації від імені міського голови ОСОБА_9 викладено у формі звернення до позивача текст, який він вважає таким, що містить недостовірну інформацію.
Посилається на те, що дана сторінка користувача ОСОБА_10 є доступною для перегляду в необмеженій кількості користувачів мережі Інтернет. Одразу ж після публікації відповідачем вищезазначеного допису, останній був поширений серед підписників сторінки. Крім того, цей допис був поширений іншими користувачами мережі «Фейсбук» за допомогою функції «Поширити» даного інтернет-сервісу, що привернуло до нього ще більше уваги користувачів мережі Інтернет.
В подальшому вказане звернення міського голови ОСОБА_13 було 15.08.2017р. повністю опубліковано на сайті інтернет-ресурсу «ЗАСТАВНА.INFO», що до сих пір доступне за посиланням http://zastauna.info/archives/2234 під назвою «ВІДОВІДЬ ЦУРКАНУ ВІД РАДИША ПРО СТАДІОН ЗА “ОСОБА_14 ГРИВЕНЬ”». Джерелом інформації вказано: «ОСОБА_15 сторінка на Facebook».
Крім того, на інтернет порталі «Заставна сьогодні» за посиланням http://zastavna.net/news/misto/806-vidpovid-tsurkanu-vid-radvsha-shchodo-stadionu 17.08.2017р. було розміщено статтю під назвою «Відповідь ОСОБА_8 від ОСОБА_13 щодо стадіону», де було знову опубліковано аналогічний до вже наведеного текст. Джерелом інформації вказано: «ОСОБА_15 сторінка на Facebook».
Вважає, що викладена інформація, автором якої є ОСОБА_9, що була поширена відповідачем ОСОБА_10, а потім отримала ще більше поширення через інтернет-портали новин, є негативною і недостовірною, такою що не знаходить свого документального підтвердження та принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
В подальшому газета «ОСОБА_11краю» в номері 33[1395]від 17.08.2017р.надрукувала статтю«ОСОБА_3 правда?» під авторством відповідача ОСОБА_9, у якій викладено текст із неправдивою інформацією. Газета «ОСОБА_11 краю» є періодичним виданням м. Заставна та поширюється по Чернівецької області, видається раз на тиждень тиражем до 3000 екземплярів.
Продовжуючи вчиняти дії по приниженню честі, гідності та ділової репутації позивача, автор статті ОСОБА_13 продовжив безпідставно та неправдиво звинувачувати позивача у привласненні коштів та підробці документів.».
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
Мотивація суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.47-1вказаного закону, оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
На виконання вказаних вимог закону судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_8 в період з 11.04.2006 року по 06.11.2015 року обіймав посаду міського голови Заставнівської міської ради Чернівецької області. На момент звернення до суду із позовною завою перебував на посаді начальника відділу адміністративно-територіальної реформи та децентралізації виконавчого апарату Чернівецької обласної ради. Дані обставини підтверджуються копією трудової книжки (а.с. 10-12).
13.08.2017 року о 19:09 в мережі Інтернет в соціальній мережі «Фейсбук» був опублікований допис під назвою «Відповідь міського голови ОСОБА_13 на коментар ОСОБА_8 підкріплена документами», доступна за посиланням https://www.facebook.com/permalink.php?storу fbid=281078932373187&id=100014132471637.
У даній публікації від імені міського голови ОСОБА_9 викладено у формі звернення до позивача наступний текст:
«ОСОБА_8: По стадіону ,якщо б деякі теперішні керівники не заважали давно б вже доробили, а то тільки шуму багато а толку мало.
ОСОБА_19, Ви аж тепер почали перейматися ремонтом стадіону? За 8 років «керування» не було часу, а тепер знайшовся? Замість того, щоб зробити гарний стадіон, Ви взялися за «нарощування» третього поверху трибуни. ОСОБА_20 запевнити, що Ви в обовязковому порядку будете приймати участь у розбиранні та приведенні її у попередній стан. А після цього будете замовляти висновок будівельної експертизи, що будівля придатна до подальшого використання.
На даний час є тільки особисто вами замовлений висновок в НДІ Проектреконструкція, де чітко зазначено і зафіксовано, що на даний час трибуна знаходиться в аварійно-небезпечному стані, тому що за Вашого керівництва були допущені грубі порушення будівельних норм при її «реконструкції». Слово «реконструкція» пишу в лапках, бо це була не реконструкція, а розкрадання.
У 2012 році на цю трибуну було виділено 170 тисяч гривень.
Будівельною комісією депутатів попереднього складу ради разом із залученими спеціалістами по будівництву було зафіксовано факт розкрадання будівельних матеріалів та невиконання більшої частини будівельних робіт на суму 105 тисяч гривень. Наш акт обстеження був підтверджений пізніше висновком будівельного експерта, який зараз знаходиться в матеріалах кримінальної справи.
Тепер давайте підіб’ємо, скільки коштує третій поверх трибуни на стадіоні: 170 тисяч гривень на «реконструкцію», з яких 105 тисяч украли, + 40 тисяч гривень штрафу за порушення державних будівельних норм, який Ви заплатили не із своєї кишені, а з бюджету міста, + 12 тисяч гривень коштувало заключения НДІ Проектреконструкція про те, що будівля після вашої реконструкції стала аварійною і небезпечною для експлуатації, + 17 тисяч гривень судова будівельна експертиза на вимогу слідчого, яка підтвердила, що Ви разом із своїми компаньйонами вкрали з цього будівництва 105 тисяч гривень. Разом майже 240 тисяч гривень! Нагадаю також, що інфляція гривні з 2012 року по сьогоднішній день, відносно курсів конвертованих валют складає біля 350%. Отже, на сьогоднішній день прямі збитки від Вашої «реконструкції» складають біля 750 тисяч гривень. Це не враховуючи тих коштів, які прийдеться витратити на розбирання ваших поверхів і приведення трибуни в початковий стан. А якшо будівлю укріплювати то по цінах 2013-2014 років це 800 тис.грн а зараз це що 3 млн.грн.?
У 2014 році Вами був замовлений проект в тому ж НДІ Проектреконструкція, де було визначено, що для подальшої експлуатації трибуни необхідно провести роботи по її укріпленню на суму в майже мільйон гривень, а після проведення укріплюючих робіт провести ще одну експертизу, що будівля вже придатна до експлуатації.
Але навіщо потрібен третій поверх на трибуні стадіону за мільйони гривень там, де на футбольному полі ростуть будяки, очерет і пасуться гуси?
Була розслідувана кримінальна справа і навіть відбувся суд, де судили Вашого брата ОСОБА_21 як інженера-будівельника, хоча такої посади він ніколи не займав. Судом було встановлено, що фірма-підрядник «Монарх-Буд» ніби-mo сплатила штрафні санкції, які чомусь на рахунки міської ради не надходили. І також була проведена перевірка КРУ, в акті якої зафіксовано, що «Монарх-Буд» і міська рада провели взаємозаліки за будівництво трибуни стадіону та огорожі в ДНЗ №1.
ОСОБА_19, Ви мене змусили звернутися щодо перевірки будівництва тієї огорожі. І я думаю, що після перевірки буде аналогічна ситуація, що і з трибуною.
ОСОБА_19, я Вам обіцяю, що на тій трибуні буде встановлено банер про те, що та будівля є символом Вашої корупції та покривання цієї корупції правоохоронними органами, бо інша кримінальна справа щодо ОСОБА_20 персонально розслідується по сьогоднішній день.
МІСЬКИЙ ОСОБА_11 РАДИШ».
Той факт, що публікація даного змісту мала місце в судовому засіданні визнано представниками відповідачів. Разом з тим, останніми не визнано факт належності інтернет-сторінки саме відповідачу ОСОБА_10
Як вбачається з експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет (а.с. 15-29) за результатами проведеного дослідження змісту досліджуваної веб-сторінки встановлено наявність змісту розміщеного користувачем «Руслан Леванін». Крім того, встановлено детальну інформацію перевірки веб-сайту. Зокрема, зазначено доменне імя, доступність публічного використання, інформація про реєстратора доменного імя, інформація про хостинг-провайдера тощо. Однак вказаний висновок не містить інформаційного наповнення щодо власника саме інтернет-сторінки соціальної мережі «Facebook» на якій було розміщено статтю, що є предметом оскарження. Твердження позивача про належність вказаної сторінки саме відповідачу ОСОБА_10 є його припущенням та не доведено належними та допустимими доказами. Суд виходить з того, що обов’язок доведення даної обставини був покладений саме на сторону позивача та його представника, але натомість дане положення не реалізоване останніми.
Крім того, допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_18 пояснив, що власника інтернет-сторінки в соціальній мережі неможливо ідентифікувати інакше як за комп’ютерним пристроєм з якого відбулось розповсюдження інформації. Такі дані можуть бути надані лише провайдером, який використовує в своїй діяльності унікальний ІР-адрес, користувачем якого зокрема в м.Заставна є близько 5 тис. чоловік.
З цих підстав, суд вважає, що твердження позивача про розміщення недостовірної інформації щодо нього на інтернет-сторінці соціальної мережі «Facebook» відповідачем ОСОБА_10 є недоведеним. У зв’язку з цим, позовні вимоги в частині визнання недостовірною інформацією в публікації ОСОБА_10 через мережу Інтернет за відповідним посиланням та зобов’язання спростувати вказану інформацію не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні також встановлено, що в газеті «ОСОБА_11 краю» в №33 (1395) від 17.08.2017р. надруковано статтю «ОСОБА_3 правда?», у якій викладено текст наступного змісту:
«Газета «ОСОБА_11 краю» вже вдруге опубліковує статті про прийом львівських побутових відходів Заставнівським сміттєзвалищем. Перша стаття нікому невідомого автора ОСОБА_22 під назвою «Зі Львова серед ночі возять сміття в Заставну» і друга, яка вийшла нещодавно, теж нікому невідомого «блогера» ОСОБА_23 під назвою «Думка екс-голови ОСОБА_8».
Показовим є те, що неіснуючий блогер ОСОБА_23 бере інтерв’ю у колишнього міського голови ОСОБА_8 щодо Заставнівського сміттєзвалища. Реальні жителі м. Заставна не обрали його на посаду міського голови, такі ж самі реальні однопартійці вигнали його з політичної партії «Об’єднання Самопоміч», не менш реальний народний депутат ОСОБА_24 у своєму інтерв’ю розказав, чому так сталося.
То чому ж якийсь реальний журналіст не бере у ОСОБА_8 інтерв’ю? Може тому, що в такому інтерв’ю довелося б відповідати на реальні запитання і розказувати про реальні справи. Про те, наприклад, що зробив ОСОБА_8 за 8 років свого керування в м. Заставна з міським сміттєзвалищем. Мені наприклад, як діючому міському голові, вкрай необхідно знати, куди поділися результати інженерно-геологічних досліджень грунтів та геодезичної зйомки міського сміттєзвалища, на які були виділені десятки тисяч гривень. Останній у кого бачили ці документи – ОСОБА_21, рідний брат ОСОБА_8 який працював під його керівництвом. Зазначені документи безслідно зникли.
У своєму «інтервю» ОСОБА_8 розказує, як він би на моєму місці повідомив громаду про “небезпечне” львівське сміття і поставив б це питання на обговорення сесії. Проте, будучи міським головою, він чомусь не повідомив громаді, що підгортанням сміттєзвалища регулярно займається керівник цегельного заводу «Граніт» ОСОБА_25, а виділені для цього кошти списувалися на інших суб’єктах господарювання і потрапляли ОСОБА_8 в кишеню.
Взагалі, після «господарювання»ОСОБА_8 в Заставні залишилось дуже багато відкритих питань, на які до сьогодні ніхто не може дати відповідь, в тому числі прокуратура. Яскравим прикладом є розслідування кримінальних справ з будівництва трибуни стадіону і автостоянки по вул.Галицького. П’ятий рік поспіль поліція та прокуратура не можуть знайти, де поділися понад 150тисяч гривень, підтверджених будівельною експертизою. Ці гроші не були вкрадені якимись невідомими особами в масках посеред ночі. Вони були привласнені у білий день, у світлих гарних кабінетах відомими всім посадовцями. Підписи цих посадовців стоять на всіх підроблених ними ж документах. Чому прокуратура і поліція вже п’ятий рік не може знайти винних у крадіжці, питання скоріше риторичне. Виглядає нате, що коштами з нашої з вами кишені просто поділилися і тому немає крайніх. Кримінальна справа, у якій брат Я,ОСОБА_8 ,ОСОБА_21,визнав себе винним у привласненні 70тисяч гривень, отримав за це штрафу 5тис.гривень,які також не заплатив, бо був амністований ,не можна вважати нічим іншим ,як око замилюванням з боку прокуратури. Експертиза показала, що підчас будівництва трибуни на стадіоні було вкрадено 105тис.гривень,а не70і притому в цінах 2012року.Користуючись нагодою, хочу запитати працівників поліції та прокуратури – скільки років вам ще потрібно, щоб «до розслідувати» ці кримінальні справи? Чи ви вважаєте коли пройдуть строки давності, як у кримінальній справі ОСОБА_8 про нецільове використання бюджетних коштів?
Як написала у своєму інтерв’ю ОСОБА_23, «необхідна участь представників громади міста у здійсненні контролю за таким господарюванням». Повністю згоден. Давайте поставимо всі ці питання на контроль і будемо кожного тижня питати правоохоронні органи, що зроблено ними для повернення заставнівській громаді привласнених ОСОБА_8 коштів.»
Крім того, до статті вказаного змісту надруковано коментар редакції, який містить наступний зміст:
«…колектив редакції дуже просить авторів (необов’язково журналістів) бути максимально коректними та інтелігентними у подачі своїх публікацій, не ображати один одного, не звинувачувати у крадіжках, якщо нате немає юридичних підтверджень та не переходити на особистості, А ще краще припинити з’ясування стосунків (перепалку) через газету, що не робить честі нікому, не додає здоров’я, не приносить користі та псує авторитет газети. Закликаємо до культури спілкування, зупинитися в емоційних «гонках «хто кого», а всю інформацію пропорушення тих чи інших законів передавати в правоохоронні органи, а вже за сприяння газети вимагати їх розгляду по суті».
З пояснень свідка ОСОБА_17, яка є заступником головного редактора газети «ОСОБА_11 Краю», вбачається, що 14.08.2017 року редакція отримала листа зі змістом статті «ОСОБА_3 правда?» під авторством ОСОБА_9 та підписом ОСОБА_10 В подальшому лист був перероблений та містив підписи двох зазначених осіб. Вказаний лист зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції. В подальшому з етичних міркувань редакцією було відредаговано зміст статті, однак факти викладені в ній та факт притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності ними не перевірявся. Крім того вказала, що особи зазначені в статті реально існують, однак зазначені в ній під своїми псевдонімами.
Обставини викладені вказаним свідком підтверджуються також копією журналу вхідної кореспонденції редакції газети «ОСОБА_11 Краю» (а.с. 40 том 2) та листом Заставнівської міської ради від 14.08.2017 року №754/08-17 за підписом відповідачів (а.с. 41-43).
Факт авторства статті «ОСОБА_3 правда?» в газеті «ОСОБА_11 Краю» не заперечувався представником відповідача ОСОБА_9
В даному конкретному випадку, аналізуючи інформацію, яку позивач просить визнати такою, що не відповідає дійсності, визначаючи її характер та мету, а також з огляду на характер використання мовних засобів та враховуючи вимоги зазначених вище актів законодавства, суд вважає, що викладена в статті «ОСОБА_3 правда?» газети «ОСОБА_11 Краю» інформація є нічим іншим як твердженням, так як не містить характерних мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Виходячи зі змісту статті в цілому та змісту конкретних фраз, характер використання мовних засобів, вона не може бути розцінена судом, як гіпербола, алегорія чи сатира, оскільки, від імені відповідача без будь-яких передмов та порівнянь у категоричній формі прямо вказано на те, що позивач ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення. Про дану обставину вказують цілий ряд висловів, що містяться в оскаржуваній статті, наприклад:
-«будучи міським головою, він чомусь не повідомив громаді, що підгортанням сміттєзвалища регулярно займається керівник цегельного заводу «Граніт» ОСОБА_25, а виділені для цього кошти списувалися на інших субєктів господарювання і потрапляли ОСОБА_8 в кишеню»;
-«п’ятий рік поспіль поліція та прокуратура не можуть знайти, де поділися понад 150 тисяч гривень, підтверджених будівельною експертизою»;
-«Вони були привласнені у білий день, у світлих гарних кабінетах відомими всім посадовцями. Підписи цих посадовців стоять на всіх підроблених ними ж документах»;
-«брат ОСОБА_8, ОСОБА_21, визнав себе винним у привласненні 70 тисяч гривень, отримав за це штраф у 5 тис. гривень, які також не заплатив»;
-«будемо кожного тижня питати правоохоронні органи, що зроблено ними для повернення заставнівській громаді привласнених ОСОБА_8 коштів».
Таким чином, дані висловлювання не є оціночним судженням.
Відповідачем ОСОБА_9 та його представником не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відомості, викладені в статті є достовірними, а надані документи до відзиву не є доказом вини ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, оскільки вони лише містять фабулу попередньої кваліфікації діянь, про які надійшло повідомлення до правоохоронних органів. Жодних рішень судових чи правоохоронних органів щодо констатації наявності складу кримінального правопорушення в діях позивача ОСОБА_8 суду не надано.
Суд приймає також до уваги той факт, що редакція газети вжила заходів щодо коригування тексту статті та розмістила під її змістом власний коментар із проханням не звинувачувати у крадіжках суб’єкта зазначеної інформації (ОСОБА_8В.) без юридичних підтверджень. Таким чином, редколегія засобу масової інформації дала попередню оцінку змісту листа, який адресувався читачам газети.
Враховується також і та обставина, що позивач ОСОБА_8 був публічною особою на момент розповсюдження інформації про нього, а також те, що межі захисту публічної особи є трохи нижчими і повинні допускати розумну критику його дій. Однак відповідачем ОСОБА_9, як автором статті, не дотримано даного критерію. Цього також не було зроблено редакцією газети, яка коригувала надану інформацію для оприлюднення.
Суд не вважає за необхідне визнавати недостовірною інформацією частини статті з тією метою, щоб не виривати зміст з її контексту, оскільки вона в цілому як виклад певних даних та тверджень сприймається як негативний образ позивача ОСОБА_8
Позивачем та його представником доведено факт поширення інформації відповідачем ОСОБА_9 та редакцією газети «ОСОБА_11 Краю», а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, його позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недостовірною інформацією в публікації газети «ОСОБА_11 Краю» від 17.08.2017 року статті «ОСОБА_3 правда?» за авторством ОСОБА_9 та зобовязання спростувати вказану інформацію підлягають задоволенню.
в и р і ш и в : позов задоволити частково.
Визнати недостовірною інформацію в статті, яка опублікована в газеті «ОСОБА_11 Краю» №33 (1395) від 17.08.2017р. під назвою «ОСОБА_3 правда?», автором якої є ОСОБА_9.
Зобов’язати Приватне підприємство «Заставнівська обласна редакція газети «ГОЛОС КРАЮ», код ЄДРПОУ 02476347 (адреса: 59400, Чернівецька область, м. Заставна, вул. В. Чорновола, 4), спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення в газеті протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням суду по справі статті під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» із наступним текстом: «Повідомляємо, що стаття під назвою «ОСОБА_3 правда?», опублікована в газеті під №33 (1395) від 17.08.2017р. містить інформацію, що була у судовому порядку визнана недостовірною та такою, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_8».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Мотивація суду апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.
Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що викладена в статті газети інформація є твердженням, а не оціночним судженням, оскільки в категоричній формі прямо вказано на те, що позивач вчинив кримінальні правопорушення. Твердження, наведені у статті, не відповідають дійсності, стали відомі широкому колу читачів статті, мають негативний характер, внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Однак колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.
Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (Jerusalem v. Austria, no. 26958/95, n. 43.
Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 , який був міським головою, працівником обласної ради та політичним діячем, посилається на те, що поширена інформація принижує його честь, гідність та ділову репутацію, а відповідачі безпідставно та неправдиво звинувачували його в тому, що він привласнив бюджетні кошти та підробив документи.
Слід зазначити, позивачем не було доведено факту цілеспрямованого розповсюдження відповідачами оспорюваної інформації з метою того, щоб принизити честь, гідність та ділову репутацію позивача, а також факт порушення його особистих немайнових прав, або завдання шкоди його особистим немайновим благам, перешкоджання йому повно і всебічно здійснювати своє особисте немайнове право.
Позивач ОСОБА_1 був посадовою особою органу місцевого самоврядування, займав посаду Заставнівського міського голови, тобто є публічною особою, а тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості й межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою.
З матеріалів справи вбачається, що вказана інформація, яка була розповсюджена в місцевій газеті, стосувалася діяльності позивача як міського голови та фактично є оціночними судженнями, оскільки такі твердження не містять фактичних даних.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням обставин справи та контексту всієї поширеної інформації щодо позивача, зазначена інформація не містила безспірних тверджень про достовірні факти, а була заснована на інформації, що містила оціночні судження, і стосувалися критики дій позивача на посаді публічної (посадової) особи, рівень критики якої є значно ширшим.
Здійснене відповідачем висловлювання не містить фактичних даних щодо вчинення позивачем конкретного виду злочину, корупційного діяння, а є реалізацією права відповідача на вільне висловлювання своїх поглядів і є оціночним судженням, яке не підлягає спростуванню, оскільки поширена відносно позивача вищевикладена інформація стосується діяльності позивача як міського голови.
З урахуванням викладених обставин справи та вимог закону апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, яким у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити.
Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2019 … скасувати.
Мотивація суду касаційної інстанції.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Частиною другою статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (стаття 68 Конституції України).
У рішенні у справі «Ляшко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.
Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції.
У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року у справі «Українська прес-група проти України» (заява № 72713/01) зазначено, що навіть, якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний баланс для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшенням за відсутності будь-якого фактичного підгрунтя (рішення DEHAES GIJSELSv. BELGIUM, стор. 236, параграф 47).
Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах «Нікула проти Фінляндії», «Яновський проти Польщі» та інших, Європейський суд з прав людини підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.
У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації, а також рекомендації, що містяться у Резолюції.
У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, апеляційний суд надав правильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам та обгрунтовано виходив з того, що викладена у статті, опублікованій у газеті «Голос Краю» від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », автором якої є ОСОБА_3 , інформація про діяльність ОСОБА_1 на посаді міського голови Заставнівської міської ради Чернівецької областістановить суспільний інтерес, що вжиті в оскаржуваній публікації критичні висловлювання, про те, що «підгортанням сміттєзвалища регулярно займається власник цегельного заводу «Граніт» ОСОБА_8 , а виділені для цього кошти списувалися на інших суб`єктів господарювання і потрапляли ОСОБА_1 в кишеню»; «будівельною експертизою підтверджено зникнення 150 тисяч гривень», «вони були привласнені», «підписи стоять на всіх підроблених ними ж документах»; брат ОСОБА_1 визнав себе винним у привласненні 70 тисяч гривень»; «для повернення громаді привласнених ОСОБА_1 коштів» відображають власну оцінку автором реальних подій, висловлену у формі оціночних суджень, а тому не є недостовірною інформацією, що відповідно до статті 277 ЦК України підлягає спростуванню. Стаття «ІНФОРМАЦІЯ_7», опублікованій у газеті «Голос Краю» від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2, автором якої є ОСОБА_3 , є критикою у контексті діяльності позивача як посадової особи органу місцевого самоврядування.
ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 травня 2019 року та додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 червня 2019 року залишити без змін.
Коментар адвоката.
В даній справі позивачі вимагали спростування інформації поширеної у Facebook та газеті. Статус позивача був публічна особа, зокрема як колишній очільник міста. З тексту рішень судів вбачається, що стороною позивачів не були підготовлені експертні висновки про характер спірної інформації, докази що вона завдає шкоди та в якій формі. Власне захист честі і гідності публічних осіб є складним процесом, яким передбачає пошук в спірній інформації фактичних тверджень, наприклад згадки передбачуваних кримінальним кодексом злочинних діянь. І вже із залученням експертів та виготовлення експертних висновків – доведення, що були виражені фактичні твердження, що передбачені чинним законодавством.
Після встановлення характеру інформації та особи відповідача – відбувається аналіз на можливість притягнення до відповідальності. Не вся інформація підлягає спростування, і не всі особи підлягають відповідальності. Власне для цього і потрібно залучати фахового адвоката, щоб провести попередню оцінку справи та доцільність подальшого судового супроводу.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
