Чи може суддя реагувати на критику в брутальній формі? Чи є суддя публічною особою?
Сторони по справі:
позивач: Помогаєв Андрій Вікторович, відповідач: Жуков Олександр Сергійович, відповідач: Всеукраїнська громадська організація “Журналісти проти корупції”
Предмет спору: позов про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Предмет позову: – визнання публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 через веб-сайт (ІНФОРМАЦІЯ_2) такою, що порушує його права, містить недостовірну інформацію, принижує честь, гідність і ділову репутацію;
– заборонити поширення вищезазначеної публікації та зобов’язати відповідачів видалити її з усіх веб-сайтів мережі Інтернет, зокрема, з електронних сторінок за адресами: …
– у десятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_2, розмістивши на веб-сайті ВГО «Журналісти проти корупції» та сторінках у соціальній мережі «Facebook», шляхом постійної демонстрації, повідомлення наступного змісту:… ;
– зобов’язати відповідачів у десятиденний строк з моменту набрання законної сили рішенням суду розмістити на веб-сайті … та їхніх сторінках у соціальній мережі «Facebook», шляхом постійної демонстрації, текст рішення суду по даній справі;
– стягнути з відповідачів солідарно на свою користь відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень.
Підстави позову: Позивач вважає, що викладена відповідачем ОСОБА_3 в статті інформація порочить його честь, гідність та ділову репутацію, містить розкриття певної інформації щодо нього як судді.
Зокрема, позивач вважає, що вислови та твердження відповідача відносно нього містять недостовірну інформацію, оціночні судження автора, які висловлені в брутальній, принизливій та непристойній формі, що принижують його гідність, порочать честь і ділову репутацію.
Позиція суду першої інстанції:
Відповідно до вимог Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів», низки процесуальних кодексів позивач, обіймаючи посаду судді місцевого загального суду, повинен розуміти, що держава надала йому право здійснювати правосуддя від її імені, та встановила йому певні обов’язки та обмеження.
Зокрема, особа судді є публічною, що ставить його в інші, аніж пересічних громадян рамки. Суддя має розуміти неминучість критики, подекуди та інколи, безпідставної чи не заслуженої. Будь-яка сторона в спорі, чи в провадженні завжди або в більшості випадків, є невдоволеною рішенням, що ухвалив суд під головуванням такого судді. Така особа допускає певну критику дій та рішення судді, що є цілком нормальним в демократичному суспільстві, за певних умов.
…
Така цитата як «Візьми, дай «тишком» в пику за брехню, щоб пам’ятав на майбутнє – така майнула думка!» розцінюється судом як роздум відповідача про те, що робити далі в заданій ситуації, а не його заклик до активних дій щодо особи судді ОСОБА_2. Думка не є дією чи бездіяльністю, а отже, на відміну від релігійних догм, відповідальності за неї в світському житті не існує.
….
За таких підстав, суд прийшов до переконання, що висвітлені в оспорюваній позивачем статті відомості, носять критичний та оціночний характер, які були висловлені відповідачем ОСОБА_3 на підставі наявної у нього інформації про неналежне, всупереч нормам КПК України, повідомлення його про розгляд його скарги та заяви в судовому засіданні під головуванням судді ОСОБА_2
Тому, позовні вимоги про спростування недостовірної інформації, захист честі та гідності мають бути залишені без задоволення, а відтак і вимоги про відшкодування моральної шкоди, як похідної вимоги, також задоволенню не підлягають.
…
ВИРІШИВ:В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Всеукраїнської громадської організації «Журналісти проти корупції» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
Позиція суду апеляційної інстанції:
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушень прав ОСОБА_3 з боку відповідачів, оскільки чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а офіційні особи органів державної (судової) влади мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.
…
ПОСТАНОВИВ:Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року залишити без змін.
Позиція суду касаційної інстанції:
Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в України, неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії», що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.
Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.
…
Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»).
…
Крім того, у разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи (далі – Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі – Резолюція).
У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
…
П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
Коментар адвоката.
Виходячи з тексту рішень судів, вбачається що стороною позивача не вірно встановила коло відповідачів та як наслідок – обрала не вірний спосіб захисту, а саме не врахували статусу особи позивача – публічна особа. Власне, вивчення актуальної судової практики, дало б відповідь на питання яким чином публічна особа може захистити свої не майнові права.
При необхідності захисту честі та гідності слід встановити характер інформації та особи відповідача, а саме аналіз на можливість притягнення до відповідальності таких осіб. Не вся інформація підлягає спростування, і не всі особи підлягають відповідальності. Власне для цього і потрібно залучати фахового адвоката, щоб провести попередню оцінку справи та доцільність подальшого судового супроводу.
