Листівки з відомостями, які ображають та принижують честь і гідність

Листівки з відомостями, які ображають та принижують честь і гідність - Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації.

Обставини справи.
Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення моральної шкоди , посилаючись на те що ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Вязівок Городищенського району Черкаської області були розповсюджені листівки з відомостями які ображають, та принижують його честь і гідність та шкодять його діловій репутації. Листівки були розповсюджені в період виборчого процесу до органів місцевого самоврядування та мало на меті дескредетації його, як кандидата в депутати до обласної ради Черкаської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2. в с. Вязівок, в момент розповсюдження листівок були затримані три особи жителі м. Черкас. На затриманих було складено адміністративні протоколи за поширення передвиборчої агітації без даних про тираж, відповідального за випуск, та місце виготовлення листівок. В листівках написано, що він не цурається вбивством, крадій, отруює людей, та інші записані образливі відомості, які не відповідають дійсності . Посилається на те що ніколи не було визнано винним у вбивстві кого не будь, не визнано винним в крадіжках не встановлено факту що він коли не будь кого не будь отруїв чи мав намір отруїти в будь який спосіб. Відомості в листівках не відповідають дійсності а також являються образливими по своїй суті. Від усвідомлення того що відповідач розповсюдивши відомості які не правдиві та образливі для нього перенервував, був поганий настрій який до цих пір не покращився, потребує більше часу для організації свого повсякденного життя оскільки в думках вимушений відволікатися на розповсюджені не правдиві та образливі відомості. Погано відпочиває під час сну так як погіршився сон, у нього погане самопочуття. Розповсюдженими образливими відомостями відповідач заподіяв моральну шкоду, яку оцінює 50 000 грн. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав, просив задовольнити.

Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941

Мотивація суду першої інстанції.
Позивачем не надано доказів , судом не встановлено , що з вини відповідача спричинена шкода моральна шкода , розповсюдженням листівок , протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
При таких обставинах, суд приходить до висновку , що позовні вимоги позивача є безпідставними , не встановлено спричинення моральної шкоди відповідачем , яка б підлягала відшкодуванню відповідачем , тому в задоволенні позову слід відмовити…
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61904088

Обґрунтування апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі позивач посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування скарги зазначив, що суд не в повній мірі дослідив обставини справи, залишивши поза увагою наявні у справі докази, крім того судом допущено до участі в справі представника відповідача – адвоката РемшаД.С., який не має повноважень на представництво інтересів відповідача у Печерському районному суді міста Києва.

Мотивація суду апеляційної інстанції.
Доказів створення чи розповсюдження вказаних листівок, або складання протоколу про адміністративне правопорушення за поширення передвиборчої агітації відповідачем ОСОБА_2 матеріали справи не містять…

За роз’ясненнями, що містяться в п. 21 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 N 1, при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі – Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998 року) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
У зв’язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Встановлено, що позивач є публічною особою, тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості й межа допустимої критики щодо такої особи є значно ширшою…

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
До суду не надано доказів звернення позивача із позовом до осіб, які поширили вказану інформацію і таких вимог в цьому провадженні позивач не заявляв…

Матеріали справи не містять і судом не встановлено доказів створення чи поширення недостовірної інформації стосовно позивача ОСОБА_1 саме відповідачем ОСОБА_2
Враховуючи вищезазначене, положення частини 1 ст. 303 ЦПК України, колегія суддів відхилила відповідні доводи апелянта та дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають…

у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року залишити без змін.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63649238

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами розгляд справи проведено не об`єктивно та упереджено.
Судами проігноровано клопотання представника позивача про допит свідків та клопотання про витребування матеріалів адміністративної справи про притягнення до відповідальності осіб, які поширювали листівки з неправдивою інформацією відносно відповідача.
Судами безпідставно допущено до участі у справі представника відповідача без належних повноважень.

Мотивація суду касаційної інстанції.
При розгляді справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право…

У справах про дискримінацію позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.
Так, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права, а на відповідача покладено обов`язок спростувати недостовірність цієї інформації…

Судами встановлено, що матеріали справи не містять і судом не встановлено доказів створення чи поширення недостовірної інформації стосовно позивача ОСОБА_1 саме відповідачем ОСОБА_2 .
Таким чином, позивачем не доведено факт поширення вказаної інформації ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди дійшли до правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 висунуті ОСОБА_2 задоволенню не підлягають…

ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року залишити без змін.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85678456

Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941

Оцініть статтю
Додати коментар