Обставини справи.
Позивач за позовом про захист честі та гідності до інтернет видання «Новое время»: в інтернет виданні «Новое время» на сайті http://nv.ua/опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», автором якої зазначено ОСОБА_2 . Стаття доступна широкому колу читачів у мережі Інтернет. У статті розповсюджена інформація, яка є недостовірною та такою, що принижує його честь та гідність, порочить ділову репутацію як очільника одного з провідних факультетів Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, чим йому завдано моральної шкоди.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати недостовірною інформацію, викладену у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті http://nv.ua, зокрема такі вислови: «Активісти з числа студентів КНУ намагалися боротися з розгулом корупції в їх рідному університеті. Однак у відповідь адміністрація їх відрахувала. Найбільший удар припав на філософський факультет, чиї студенти-політологи вирішили не закривати очі, на те, що відбувається в їхньому навчальному закладі, об`єднавшись в ініціативи Шевапіл і КНУ Протест. За результатами зимової сесії 2016-2017 навчального року з філософського факультету за активізм були відраховані 22 людини. Одним з відрахованих виявився студент 3-го курсу ОСОБА_3. «ОСОБА_4 сказали, що ми проплачені нашим деканом ОСОБА_1, який конкурував з ним за посаду ректора на виборах 2015-го, – розповідає ОСОБА_3 в розмові з НВ. – Щоб не накликати на себе гнів ректора, ОСОБА_1 вирішив нас відрахувати». Формальним приводом для відрахування були незадовільні оцінки на іспитах …», а також зобов`язати відповідачів протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили опублікувати на сайті http://nv.uaтекст зі спростуванням цієї інформації.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
Мотивація суду першої інстанції.
В позовних вимогах просить суд визнати недостовірною інформацію, викладенуу статті ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на сайті http://nv.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, зокрема такі вислови: – «Активісти з числа студентів КНУ намагалися боротися з розгулом корупції в їх рідному університеті. Однак у відповідь адміністрація їх відраховувала. Найбільший удар припав на філософський факультет, чиї студенти-політологи вирішили не закривати очі на те, що відбувається в їхньому навчальному закладі, об’єднавшись в ініціативи Шевапіл і КНУ Протест. За результатами зимової сесії 2016-2017 навчального року з філософського факультету за активізм були відраховані 22 людини. Одним з відрахованих виявився студент 3-го курсу ОСОБА_5. “ОСОБА_7 сказали, що ми проплачені нашим деканом ОСОБА_2, який конкурував з ним за посаду ректора на виборах 2015-го, – розповідає ОСОБА_5 в розмові з НВ. – Щоб не накликати на себе гнів ректора, ОСОБА_2 вирішив нас відрахувати”. Формальним приводом для відрахування були незадовільні оцінки на іспитах…», а також зобов’язати відповідачів протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили опублікувати на сайті http://nv.ua текст зі спростуванням даної інформації..
Оскільки відповідачі не надали суду доказів, що викладена у статті інформація є правдивою, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
В И Р І Ш И В: Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «МЕДІА-ДК» про захист честі, гідності, а також ділової репутації та спростування недостовірних даних – задовольнити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 діб з дня його проголошення.
Мотивація суду апеляційної інстанції.
В спірній статті міститься ряд висловлювань, які жодним чином не можуть бути трактовані інакше, як викладення певних фактів, тобто є ствердженнями. Зокрема це стосується тверджень про те, що за результатами зимової сесії 2016-2017 навчального року з філософського факультету були відраховані 22 людини саме за активізм. Також не може вважатися оціночним судженням й твердження про те, що незадовільні оцінки на іспитах були лише формальним (що за своїм тлумаченням значить – такий, що не відображає суть, існує лише для видимості, для прикриття істинної причини) приводом для відрахування. Вказана стаття не містить мовно-стилістичних засобів, за допомогою яких такі висловлювання можна віднести до викладення особистої думки особи або її оцінки певних обставин, відтак такі виловлювання є твердженнями достовірність яких може і мала б бути перевірена автором та розповсюджувачем інформації перед її оприлюдненням, чого в даному випадку зроблено не було (прийнамні доказів іншого до суду не надано).
В ході розгляду справи позивачем було представлено до суду ряд доказів на спростування достовірності таких тверджень. Натомість апелянтом на підтвердження такої інформації ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не було надано доказів, які б підтверджували достовірність вищевказаних викладених фактів, хоча автор або особа, яка поширює інформацію відносно іншої особи, зобов’язані переконатись в її достовірності. Достовірність та повнота інформації є одним з основних принципів інформаційних відносин, що встановлено ст. 2 Закону України „Про інформацію”.
Не може погодитися колегія суддів й з твердженнями апелянта щодо того, поширена ним інформація є загальновідомою та взята автором з інших Інтернет-видань. Особа, яка поширює інформацію, отриману з інших джерел, зобов’язана робити посилання на таке джерело. Оскільки розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті http://nv.uaстаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» не містить посилання на такі джерела, про які стверджує апелянт, а з представлених ним доказів не вбачається ні факту „перерозповсюдження” інформації, автором та первісним поширювачем якої є інша особа, ні загальновідомості такої інформації. За таких умов вказані ствердження залишилися недоведеними та не можуть бути прийняті в суді.
Не погоджується колегія суддів й з позицією апелянта щодо незаконності рішення суду першої інстанції, який визнав недостовірним та зобов’язав апелянта спростувати значний уривок спірної статті, в якій навіть містяться висловлювання іншої особи – ОСОБА_3 з прямою вказівкою на неї, оскільки навіть сам представник апелянта в судовому засіданні наголошував на неможливість „виривання з контексту” певних висловлювань, які необхідно розглядати та оцінювати в контексті усієї надрукованої в статті інформації з даного приводу, з чим в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду Києва від 27 лютого 2018 року залишити без змін.
Мотивація суду касаційної інстанції.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року в підпункті «g» пункту 46 суд зазначив, що повідомлення новин, засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства» (дивитись, наприклад, рішення у справі «The Observer and The Guardian v. the United Kingdom», від 26 листопада 1991 року, пункт 59, Series A no. 216). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (дивитись рішення у справі «Педерсен і Баадсгаард проти Данії», пункт 77, ECHR 2004-XI; рішення у справі «Торгейр Торгейрсон проти Ісландії» («Thorgeir Thorgeirson v. Iceland»), від 25 червня 1992 року, пункт 65, Series A, no. 239; і рішення у справі «Джерсільд проти Данії», пункт 35, Series A, no. 298).
Свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Як передбачено в статті 10, ця свобода має винятки, які, проте, повинні чітко тлумачитись, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена (cf., Jersild v. Denmark, рішення від 23 вересня 1994, Series А по. 298, р. 23, п. 31; Janowski V. Poland [GC], no. 25716/94, n. 30, ECHR 1999J- Nihpn and Johnsen V. Norway [ОС], no. 23118/93, п. 43, ECHR 1999-VlII; and Fuentes Bobov. Spain, no. 39293/98, n. 43, 29 лютого 2000).
Стаття 10 Конвенції захищає право журналістів розголошувати інформацію, яка становить громадський інтерес, за умови, що вони діють сумлінно та використовують перевірену фактичну базу; та надають «достовірну та точну» інформацію, як того вимагає журналістська етика. (Рішення у справі «Ліндон, Очаковський Лоуренс і Джулай проти Франції» (Lindon, Otchakovsky Laurens and July v. France) [ВП], заяви №№ 21279/02 136448/02, п. 67, ECHR 2007…, і «Педерсен Баадсгаард проти Данії» (Pedersen and Baadsgaard v. Denmark) [ВП], заява № 49017/99, п.78, ECHR 2004X1).
Повідомлення новин, засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства» (рішення у справі «The Observer and The Guardian v. The United Kingdom», від 26 листопада 1991 року, п. 59, Series А no. 216).
У таких справах необхідно розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Ухвалюючи рішення про задоволення вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку інформації, розміщеній у статті ОСОБА_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», не розмежували викладення автором статті інформації заснованій на інтерв`ю, а саме: не розрізнили та не встановили яка частина поширеної інформації є відтворенням висловлювань інших осіб, а яка частина поширеної інформації є висловлюваннями самого журналіста ОСОБА_2 .
Отже, при оцінці інформації «…«ОСОБА_4 сказали, що ми проплачені нашим деканом ОСОБА_1, який конкурував з ним за посаду ректора на виборах 2015-го, – розповідає ОСОБА_3 в розмові з НВ. – Щоб не накликати на себе гнів ректора, ОСОБА_1 вирішив нас відрахувати»…», суди не звернули уваги та не врахували, що це висловлювання не належало журналісту, а є висловлюванням іншої особи – ОСОБА_3 . При цьому українське законодавство надає журналістам імунітет від цивільної відповідальності за дослівне відтворення матеріалу, опублікованого у пресі. Верховний Суд звертає увагу на те, що це положення відповідає принципу свободи журналістів поширювати висловлювання, зроблені іншими (рішення від 23 вересня 1994 року у справі «Йерзільд проти Данії» (Jersild v. Denmark), п. 35, Series А, № 298 та рішення у справі «Тома проти Люксембургу» (Thoma v. Luxembourg), заява № 38432/97, п. 62, ECHR 2001-III).
При оцінці інформації «… «Активісти з числа студентів КНУ намагалися боротися з розгулом корупції в їх рідному університеті. Однак у відповідь адміністрація їх відрахувала. Найбільший удар припав на філософський факультет, чиї студенти-політологи вирішили не закривати очі, на те, що відбувається в їхньому навчальному закладі, об`єднавшись в ініціативи Шевапіл і КНУ Протест. За результатами зимової сесії 2016-2017 навчального року з філософського факультету за активізм були відраховані 22 людини. Одним з відрахованих виявився студент 3-го курсу ОСОБА_3 …», «Формальним приводом для відрахування були незадовільні оцінки на іспитах …», суди не надали оцінку тому, чи мова йде про оціночне судження, зроблене журналістом як узагальнення інтерв`ю з ОСОБА_3 , чи це є фактичним твердження автора статті.
Таким чином, суди не встановили, чи є (цитата) «… «Активісти з числа студентів КНУ намагалися боротися з розгулом корупції в їх рідному університеті. Однак у відповідь адміністрація їх відрахувала. Найбільший удар припав на філософський факультет, чиї студенти-політологи вирішили не закривати очі, на те, що відбувається в їхньому навчальному закладі, об`єднавшись в ініціативи Шевапіл і КНУ Протест. За результатами зимової сесії 2016-2017 навчального року з філософського факультету за активізм були відраховані 22 людини. Одним з відрахованих виявився студент 3-го курсу ОСОБА_3 …», «Формальним приводом для відрахування були незадовільні оцінки на іспитах …», оціночними судженнями автора статті, що здійсненні для узагальнення зібраного ним матеріалу заснованого на інтерв`ю з ОСОБА_3 для можливості аудиторії читачів проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями, чи фактичними твердженнями самого журналіста, які підлягають спростуванню, оскільки їх можливо перевірити.Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон та зміст зауважень.
На стадії касаційного розгляду справи суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій.
Апеляційна інстанція переглядає рішення суду першої інстанції з питань факту та права, а касаційна – з питань права.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання арреllatio – дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція по суті є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Коментар адвоката.
Судячи з тексту рішень судів, потрібно було дати відповідь на наступні запитання: 1) хто є автором частини спірної інформації; 2) чи спірна інформація має характер фактичних тверджень чи оціночних суджень. Також цікаво проходив процес, фактично рішення першої інстанції було винесено заочно. В подальшому в апеляційній інстанції вирішили підтримати позиції попередньої інстанції. Але касаційний суд логічно звернув увагу, що судовими рішеннями визнано недостовірною пряму мову особи яка навіть не брала участі в процесі. Тут узагалі цікаво, як суди могли в цій частині задовільняти позовну вимогу))). Сторона захисту може в майбутньому розглянути можливість залучення такої сторони до справи.
Після встановлення характеру інформації та особи відповідача – відбувається аналіз на можливість притягнення до відповідальності. Не вся інформація підлягає спростування, і не всі особи підлягають відповідальності. Власне для цього і потрібно залучати фахового адвоката, щоб провести попередню оцінку справи та доцільність подальшого судового супроводу.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
