Обставини справи.
Позивач за позовом про захист честі та гідності до Громадського об’єднання «Всеукраїнська ліга правників проти корупції » зазначив наступні обставини справи: 15.10.2015 в мережі Інтернет на сайті Громадського об’єднання «Всеукраїнська ліга правників проти корупції» http://nocorrupt.com/content/vidkritiy-list-do-golovi-partiyi-solidarnist був розміщений відкритий лист до Голови партії «Солідарність» – Блок Петра Порошенка» Віталія Кличка від Всеукраїнської ліги правників проти корупції за підписом Голови ради вказаної громадської організації ОСОБА_6, в якому поширена інформація про нього, яка не відповідає дійсності, є недостовірною та негативною, заподіює шкоду його честі, гідності та діловій репутації.
Так, у вказаному відкритому листі міститься наступна інформація:«Ми, громадська організація Всеукраїнська ліга правників проти корупції, звертаємося до Вас із приводу висування кандидатом в депутати до Харківської міської ради від партії “Солідарність” – Блок Петра Порошенка» ОСОБА_12, начальника Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області. Хочемо звернути Вашу увагу на те, що кандидатура ОСОБА_12 дискредитує антикорупційні ініціативи Президента України. ОСОБА_11 обіймає посаду начальника ГУ ДМСУ вХарківській області майже півтора роки, однак у роботі цього державного органу не відбулося жодних позитивних змін. Наша організація вже майже рік веде наполегливу роботу із зменшення корупції у діяльності ДМС України. За цей час подано більше двадцяти п’яти заяв та звернень до різних правоохоронних і державних органів. Однак очільник служби не звертає уваги на проблеми свого відомства, не спілкується з громадськістю, зокрема, відмовився від зустрічі з активістами харківської ініціативної групи «Закордонний паспорт за 170 грн.» Активна комерційна діяльність приватних посередників при оформленні закордонних паспортів, посвідок на проживання, набуття громадянства тощо не може відбуватися без відома та безпосередньої участі посадових та службових осіб територіальних підрозділів ДМС, які є підлеглими пана ОСОБА_12. Маємо надію, що правоохоронні органи врешті решт нададуть адекватну юридичну оцінку корумпованості посадовців. Враховуючи все вищенаведене, ми закликаємо Вас, шановний ОСОБА_13, поки є час, відкликати кандидатуру ОСОБА_5 і видалити із списків партії «Солідарність» – Блок Петра Порошенка», оскільки своєю бездіяльністю на посаді начальника ГУ ДМС в Харківській області він сприяв і продовжує сприяти поширенню діяльності приватних фірм-посередників, які перебрали на себе функції державного органу. Чи не є це свідченням повної професійної некомпетентності очільника відомства?
Шановний ОСОБА_5! Маємо надію, що своїм рішенням Ви покажете всій Україні приклад очищення партійних рядів та реальних змій у владі, яка чує голосгромадськості та працює для розквіту країни! “.
Інформація у вказаному відкритому листі стосовно бездіяльності, відсутності позитивних змін, повної некомпетентності та сприянню поширенню приватних фірм посередників дискредитує його в очах громадськості, викликає обурення в населення, завдає шкоди його честі, гідності та діловій репутації. По суті така інформація є обвинуваченням його у вчиненні корупційного діяння. А неправдива інформація повинна бути спростована особами, причетними до її поширення…
Окрім того, зазначає позивач, 07.10.2015 на сторінці громадянина України ОСОБА_9 у мережі Facebook розміщено матеріал щодо вподобань даного громадянина відносно кандидатури для голосування в депутати Харківської міської ради https://www.facebook.com/groups/304109562934327/?multi_permalinks=1150187088326566¬if_t=group_highlights від користувача «OlenaShostko» в коментарях до даного посту вказується: «ОСОБА_9, чесно кажучи, здивована, що Ви, як журналіст, не в курсі, що відбувається в Харкові під чуткім керівництвом «порядного» гузя. ДМС у колапсі, замість цієї державної структури «працюють» фірми-посередники. Давно одержували закордонний паспорт? Ну щоб Ви трохи «вніклі», надсилаю це постання…Хабар і в часи ОСОБА_8 був хабарем а товаріщ гузь продовжує славні традиції дме не тільки часів ОСОБА_8, а й радянського і пострадянського овіра».
Таким чином, посилається позивач, відповідач ОСОБА_6 прямо звинувачує його у скоєнні кримінального правопорушення, а саме у хабарництві, що є відвертим наклепом, не має під собою жодного підґрунтя і є особистою видумкою ОСОБА_15, направленою на завдання йому шкоди.Крім того, вищезазначені висловлювання відповідача 1 викладені у принизливій формі, що принижує його честь і гідність, ділову репутацію.Вказана відповідачами інформація не відповідає дійсності, є образливою та створює вкрай негативне ставлення у читачів та користувачів Інтернет-ресурсів, а тому порушує його немайнові права на повагу до його честі, гідності та ділової репутації.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
Мотивація суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 23.05.2016 по справі була призначення судова семантико-текстуальна експертиза, відповідно до висновку експертизи № 2700 від 30.05.2017 У наданому на дослідження тексті відкритого листа до голови партії «Солідарність» – «Блок Петра Порошенка» Віталія Кличка від 15.10.2015 міститься інформація негативного характеру про ОСОБА_5 У висловлюванні, позначеному в розділі «За питаннями №№ 1-3 ДОСЛІДЖЕННЯ» за № 5, негативна інформація виражена у формі негативної оцінки діяльності ОСОБА_5 як начальника Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, і може бути образливою по відношенню до цієї особи. Висловлювання, які мають у собі інформацію негативного характеру про ОСОБА_5, у своїй структурі містять як твердження про факти, так і оціночні судження. Фрагмент висловлювання «оскільки своєю бездіяльністю на посаді начальника ГУ ДМС в Харківській області він сприяв і продовжує сприяти поширенню діяльності приватних фірм-посередників, які перебрали на себе функції державного органу. Чи не є це свідченням повної професійної некомпетентності очільника відомства?» – містить як твердження про факт, так і оціночне судження.
Таким чином, тексті відкритого листа до голови партії «Солідарність» – «Блок Петра Порошенка» Віталія Кличка від 15.10.2015 міститься інформація негативного характеру про ОСОБА_5, негативна інформація виражена у формі негативної оцінки діяльності ОСОБА_5. як начальника Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, і може бути образливою по відношенню до цієї особи. (а.с. 92-99)
Крім того, згідно висновку експерта у наданому на дослідження тексті статті «Закордонні паспорти: Хто править бал?» від 19.05.2015 ( http://nocorrupt.com/investigatigarticle/zakordonni-pasporty-hto-pravyt-bal-43) «Однак особи, які звертаються до послуг фірм – посередників, наприклад, на території Харківської області, пишуть заяву на ім’я начальника ГУДМС України ОСОБА_5 на прискорення – і жодні довідки вже непотрібні!» та «оформлення документів не може відбуватись без корупційних зв’язків із посадовими і службовими особами ДМС України» – містить інформацію негативного характеру про ОСОБА_5(а.с. 92-99)
Діяльність позивача на посаді керівника, навпаки, свідчить про боротьбу з фірмами- посередниками, а саме комерційні організації вимушені були зняти зовнішню рекламу на вул. Римарській в м. Харкові, що підтверджується листом управління ДМС в Харківській області від 07.12.2015 № 06/26519 на адресу Харківського міського голови ОСОБА_18 та відповіддю директора Департаменту контролю міської ради ОСОБА_19 від 18.12.2015 вих.№ 126310/172-15. (а.с. 78-82)
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Сірик проти України», no. 6428/07, від 31 березня 2011 року (30.06.2011), Суд у рамках розгляду кількох справ зазначав, що може існувати необхідність захисту державних службовців від образливих, лайливих та наклепницьких закидів, розрахованих на те, щоб вплинути на виконання ними власних обов’язків та підірвати суспільну довіру до них та посад, які вони обіймають. Ступінь необхідності такого захисту визначається конкретними обставинами справи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання недостовірною та такою, що посягає на честь, гідність та ділову репутацію позивача ОСОБА_5та зобов’язання спростувати таку інформацію, поширеної на сайті ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції» (http://nocorrupt.com), а саме відкритий лист до Голови партії «Солідарність» – Блок Петра Порошенка» Віталія Кличка, інформація в статті «Закордонні паспорти: Хто править бал?»: «Однак особи, які звертаються до послуг фірм – посередників, наприклад, на території Харківської області, пишуть заяву на ім’я начальника ГУДМС України ОСОБА_5 на прискорення – і жодні довідки вже непотрібні!» та «оформлення документів не може відбуватись без корупційних зв’язків із посадовими і службовими особами ДМС України» знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд не приймає посилання представників відповідачів на те, що відповідно до ч.2 ст. 31 Закону України «Про інформацію» суб’єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної ( немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадових і службових осіб права на захист честі, гідності та ділової репутації в суді у зв’язку з наступним.
На законодавчому рівні визначення терміну «суб’єкт владних повноважень» наведено у підпункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого, суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом не як посадова чи службова особа органу державної влади, а як фізична особа.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи, яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
До позовної заяви не додано жодного належного та допустимого доказу того, що сторінка в соціальній мережі, на якій, нібито, розміщено висловлювання щодо позивача, зроблено відповідачем ОСОБА_6 не надано жодного доказу щодо автора цієї інформації.
В И Р І Ш И В:Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Громадському об’єднанню « Всеукраїнська ліга правників проти корупції » « Про захист честі, гідності та ділової репутації », третя особа – Головне управління ДМС України в Харківської області- задовольнити частково. Визнати наступну інформацію, розміщену в мережі Інтернет на сайті Громадського об’єднання «Всеукраїнська ліга правників проти корупції»:
Мотивація суду апеляційної інстанції.
Таким чином, суд першої інстанції частково задовольняючи позов, здійснив втручання у право Громадського об’єднання «Всеукраїнська ліга правників проти корупції» на свободу вираження поглядів у спосіб, що не є необхідним у демократичному суспільстві, а тому допустив порушення статті 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
На сайті Громадського об’єднання «Всеукраїнська ліга правників проти корупції» було розміщено інформацію щодо ситуації, яка стосується оформлення загранпаспортів, з метою привернути увагу громадськості відповідач виразив суб’єктивні оціночні судження, свій особистий погляд на події та власну критичну оцінку діяльності позивача, оскільки саме останній очолює ГУ ДМС в Харківській області та є публічною особою.
Крім того, висновком експертизи встановлено, що висловлювання, наведені на сайті Громадської організації, хоча і виражені у формі негативного висловлювання щодо діяльності ОСОБА_1 , проте мають у своїй структурі як твердження про факти, так і оціночні судження.
З огляду на викладене, їх не можна вважати фактологічними.
Крім того, визнаючи інформацію недостовірною, судом не наведено жодних доказів на її спростування, як того вимагає закон.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що спірні висловлювання не підлягають спростуванню.
Посилання в рішенні суду на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду як фізична, а не посадова особа, не ґрунтується на законі, оскільки позивач просить спростувати інформацію, яка стосується його професійної діяльності на посаді начальника ГУ ДМС в Харківській області.
постановив: Апеляційну скаргу Громадського об`єднання «Всеукраїнська ліга правників проти корупції» – задовольнити.
Мотивація суду касаційної інстанції.
Публічна особа, державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям тощо, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодились на таку увагу.
У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї
Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі Резолюція).
У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, апеляційний суд, врахувавши практику Європейського суду з прав людини, правильно встановивши обставини справи, дослідивши докази у справі в їх сукупності й надавши їм належну оцінку, визначив, що позивач не довів, що інформація, розміщена на сайті ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції», поширена відповідачем, була спрямована на приниження його честі, гідності та ділової репутації. Задовольнивши частково позов ОСОБА_3, суд першої інстанції здійснив втручання у право ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції» на свободу вираження поглядів у спосіб, що не є необхідним у демократичному суспільстві, а отже, допустив порушення статті 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Вказана інформація стосується ситуації щодо оформлення закордонних паспортів, яку відповідач поширив з метою привернути увагу громадськості до цієї ситуації, виразивши суб’єктивні оціночні судження, свій особистий погляд на події та власну критичну оцінку діяльності позивача, який очолює ГУ ДМСУ в Харківській області та є публічною особою.
Апеляційним судом враховано висновки судової семантико-текстуальної експертизи від 30 травня 2017 року № 2700, відповідно до яких висловлювання, наведені на сайті громадської організації, хоча і виражені у формі негативного висловлювання щодо діяльності ОСОБА_3, проте, мають у своїй структурі як твердження про факти, так і оціночні судження, а отже, їх не можна вважати фактологічними. Таким чином поширена відносно позивача інформація є оціночним судженням та відповідає засадам демократичного суспільства щодо свободи вираження поглядів.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не зясував, на які саме твердження про факти вказує експертний висновок, не навів розмежування оціночних суджень від фактів, колегія суддів вважає необгрунтованими та звертає увагу на те, що суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі поданих сторонами доказів, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог (частина третя статті 12, частина перша статті 13, частина перша статті 81 ЦПК України), а отже апеляційний суд за власною ініціативою не мав повноважень відокремлювати окремі частини спірних фрагментів висловлювань від інших, а також виділяти частину вимог, яка стосується фактологічної інформації від тієї частини вимог, що стосується оціночних суджень, а також від тієї інформації, яка взагалі не має негативного характеру щодо позивача, що призвело б до порушення принципу змагальності сторін та диспозитивності при розгляді цієї справи.
ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2018 року залишити без змін.
Коментар адвоката.
Судячи з тексту рішень судів, потрібно було дати відповідь на наступні запитання: 1) хто порушив права позивача; 2) яким чином та якими доказами це порушення фіксується. Власне апеляційна та касаційна інстанція вірно зазначили що позивач є публічною особою, і щодо нього є допустимою ширша критика. Спроба ж Позивача виставити себе фізичною особою, є слабкою позицією, бо спірна інформація стосувалася саме його професійної публічної служби. Також не було приділено достатньої уваги збору доказів та роботи з експертом. Я б радив спочатку провести аналіз спірної інформації , тоді експертизу, і вже після визначати коло відповідачів та організувати збір підтверджувальної доказової бази.
Після встановлення характеру інформації та особи відповідача – відбувається аналіз на можливість притягнення до відповідальності. Не вся інформація підлягає спростування, і не всі особи підлягають відповідальності. Власне для цього і потрібно залучати фахового адвоката, щоб провести попередню оцінку справи та доцільність подальшого судового супроводу.
Адвокат із захисту честі та гідності, ділової репутації – 0503700941
